За що не люблять горобців

Не секрет, що на відміну від інших птахів, горобців у народі не дуже полюбляють. Хоча, здавалося б, ця непоказна задерикувата пташка, що з давніх-давен живе поруч з нами і не відлітає на зиму в теплі краї, мала б викликати до себе добрі почуття. Але ж ні. Одна бабуся, яку мені довелося зустріти цього літа, розповіла про причину цього.

Виявляється, в народі віддавна вважають, що горобці виникли з чортів, і взагалі – це проклята Господом пташка. Про її походження існує навіть така оригінальна легенда.

Мовляв, на Семена (1 вересня за старим стилем і 14 за новим) горобці збираються в очерет, і чорт їх міряє на мірки-четверики. Насипле мірку з верхом, і тоді «зчерпне»: скільки горобців опиниться понад міркою, тих нечистий випускає на волю, а які залишаються в мірці, забирає собі.

Саме ж зібрання горобців на Семена, бо приблизно саме в цей час горобці збираються у доволі великі зграї, зветься гороб’ячою радою. На цей же період здебільшого припадають і відомі всім осінні «кучки», коли раптом холодає і йдуть монотонні дощі. Цього року, дякувати Богу, обійшлося без них.

Прокляття ж Богом горобців тісно пов’язують з розп’яттям його на Хресті. Про це теж існує кілька легенд. Кажуть, що коли розпинали Христа, то горобці гукали: «Жив! Жив! Жив!», і тоді його починали мучити ще з більшою жорстокістю. За це Господь прокляв горобців і не дозволив їм відлітати в теплі краї. Але восени вони таки збираються зграями, бо разом легше перебути холоди. Хоча взимку однак чимало горобців гине.

Інша легенда розповідає, що коли розіп’яли Господа, то на хрест його сіло двоє горобців – червоноголовий та сірий. Перший гукав: «Помер, помер!», а наш звичайний сірий цвірінькав: «Жив, жив!». Тоді один з вояків ударив Спасителя списом у бік. За це Господь прокляв горобців, не благословив їх у їжу і спутав, щоб вони не ходили по землі, а стрибали.

Для кожного, сподіваємося, цілком зрозуміло, що всі такі легенди ґрунтуються на народних оповідках, які, схоже, виникли через звуки, які видають горобці, що справді дуже схожі на слово «жив».