Економіка таки стає економною
Якось непомітно літо добігло кінця, а осінь настирливо постукала у двері: ночі стали прохолодними, а ранки – туманними. Отже, зима не за горами, а з нею й опалювальний сезон. Аби він приніс киянам якнайменше прикрощів, міська влада з 31 серпня по 16 вересня проводить традиційні вже Дні енергоефективності.
Ми вже повідомляли, що в Українському домі відкрито ІХ Міжнародну виставку-ярмарок «Тепло. Теплий дім’2005». Відбувся і круглий стіл на тему: «Енергоефективність промислового виробництва».
Як відомо, наші підприємства, збудовані й оснащені ще за радянських часів, досить енергомісткі і лише нині починають перебудовуватися. Але, на жаль, повільніше, ніж цього хотілося б. Хоча ті, хто розпочав цю роботу, одразу зрозуміли, що ефект іноді перевершує очікування. Приміром, унаслідок упровадження власної програми з енергозбереження АК «Київенерго» зекономила 1457 тонн умовного палива, а ВАТ «АК «Київводоканал» – 2563. Лише на Бортницькій станції аерації ВАТ «АК «Київводоканал» завдяки використанню метантенкового газу замість природного зекономлено останнього 1733 тисячі кубічних метрів.
На ДАХК «Артем» за рахунок упровадження прогресивного обладнання (лазерна різка), налагодження теплових мереж тепловикористовуючого обладнання, змонтування централізованого вузла обліку газоспоживання на базі обчислювачів ОЕ-22ЛА та ОЕ-22ДМ споживання газу зменшилося на 88,7 тисячі кубічних метрів, а електроенергії – на 275 тисяч кВт-годин.
Поліграфкомбінат «Україна» завдяки впровадженню систем регулювання зовнішнього освітлення, раціонального освітлення робочих місць, наладці приладів та систем опалення і ГВП, перегрупування трансформаторів на економний режим зекономив 140 Гкал теплової і 51 тисячу кВт-годин електричної енергії.
Чистка поверхонь нагріву підігрівачів, введення в експлуатацію конденсатовідводів, налагодження АСУ котлів котельні ККЗ БН «Росинка», а також модернізація системи освітлення та запровадження цехових норм витрат електроенергії дали змогу підприємству зекономити 24 тисячі кубічних метрів природного газу і 22 тисячі кВт-годин електроенергії.
На видавництві «Преса України» чистка котлоагрегатів від накипу, ремонт теплової ізоляції паропроводів та арматури, а також переведення в холодний резерв трансформатора ТМ1000 10/0,4 в КТП-3 і впровадження сучасної пакувальної машини дали змогу зекономити 45 тисяч кубічних метрів природного газу, 343 Гкал теплової та 33,7 тисячі кВт-годин електричної енергії.
ВАТ «Київгума» завдяки теплоізоляції паро- та конденсатопроводів, реконструкції системи повернення конденсату і введення в дію системи аналізу спалювання газу заощадило 200 тисяч кубічних метрів природного газу. А на ВАТ «Аверс» економії досягли завдяки сумісному спалюванню пилу та газу і підігріву вихідними газами води для побутових потреб. Ще в одному акціонерному товаристві «Атем» навчилися опалювати приміщення за рахунок тепловіддачі печі виплаву керамічної плитки, що, зрозуміло, дало змогу заощаджувати природний газ.
Найбільш значних здобутків у галузі малої теплоенергетики досяг Інститут технічної теплофізики НАН України. Його фахівці розробили, сертифікували і передали в серійне виробництво на АК «Київенерго» водогрійний водотрубно-димогарний котел КВВД-63 Гн тепловою потужністю 0,63 МВт, який працює на природному газі низького тиску. Впровадження таких котлів дає змогу замінити застарілі та підвищити техніко-економічні показники систем теплозабезпечення. Економія природного газу лише за один рік становить 400 тисяч кубічних метрів.
Загалом підприємства та організації столиці завдяки впровадженню перспективних енергозберігаючих заходів за перше півріччя 2005-го зекономили паливно-енергетичних ресурсів на 7 292,62 тисячі гривень. Витрати ресурсів за цей час зменшилися: електроенергії на 15,803 млн. кВт-годин, природного газу на 8,180 млн. кубічних метрів, теплової енергії на 30,969 тис. Гкал, нафти та нафтопродуктів на 1,043 тис. тонн.
На круглому столі представники підприємств і науковці радилися, як продовжити роботу по енергозбереженню, раціональному опаленню промислових приміщень та визначали шляхи скорочення паливної складової у собівартості продукції.