Верховний Екран?

Серед усіх діячів культури на відсутність уваги з боку держави, моральної підтримки з боку супільства та, звісно, матеріальних ресурсів, чи не найбільше скаржаться кінематографісти.

Вони роками, одними й тими ж фразами, висловлюють своє невдоволення. Тож, відвідавши кілька прес-конференцій, слова ці знаєш напам’ять. Цього року, після скандалів на студії імені О.Довженка, до Дня українського кіно Національна спілка кінематографістів оголосила Програму реформації українського кінематографа.

Кінематографісти склали її ще наприкінці травня, адже в квітні, на відкритті фестивалю «Контакт», Президент Віктор Ющенко заявив, що «терміново хоче знати», як вони уявляють своє майбутнє.

На думку членів Спілки кінематографістів, українській кіногалузі для виживання в сучасних умовах необхідно створити окрему державну управлінську структуру (яка має бути виведена з-під юрисдикції Міністерства культури і туризму) та прийняти програму відродження кінематографа. Головним в українському кіно має бути «національна самоідентифікація», а термін дії «перехідного періоду» становити п’ять-шість років (два цикли творення фільму). Програма реформації досить докладна (ознайомитись з нею можна на сайті Спілки).

Голова Спілки кінематографістів Борис Савченко вважає: якщо дати гроші тим молодим кіномитцям, які перемагали цього року на міжнародних конкурсах, то ті знімуть повнометражні картини, що також завоюють призи на відомих світових фестивалях.

Під час оголошення програми реформації в Будинку кіно було не більш як двадцять осіб. «Ми хочемо, щоб до пропаганди нашої програми долучалися кінематографісти – адже не всі про неї знають». Дивно: якщо Спілка кінематографістів не може повідомити «своїх», то, здається, до справжніх змін в українському кіно не доживуть навіть ті, хто цього року пішов у перший клас.

До речі, майже геніальна думка пана Савченка, яку він висловив під час цієї зустрічі в Будинку кіно: «Діти нині отримують усю інформацію з екрана, книжок не читають, тож потрібен Верховний Екран, який би їх виховував». Вочевидь, Програма реформування українського кінематографа передбачає і створення цього містичного «Верховного Екрану».

Пан Савченко, до речі, є також головою Комітету з присудження Державної премії України імені Олександра Довженка. Цього року за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва її удостоївся Юрій Іллєнко.  Комітет проголосував за це рішення, але, за умовами надання премії, вона має бути затверджена Президентом України. Президент також визначає її грошовий еквівалент.