А в нас у дворі…
Яких тільки методів боротьби з небажаними забудовниками не використовували цього року кияни! Тут тобі й різноманітні громадські об’єднання, і пікети, й мітинги, і навіть голодування. А от добрий почин, як сказали б за радянських часів, мешканців будинків №4-6 на проспекті Радянської України справедливо заслуговує не лише на увагу, а й на наслідування, бо тут зуміли акцію з захисту своєї території зробити справжнім святом. Особливо для дітвори. Його так і назвали «Мій прекрасний двір».
Минулої суботи понад сто маленьких жителів Виноградаря, онуків і правнуків тих, хто три десятиліття тому оселилися тут у новозбудованих кооперативних квартирах, вийшли захищати своє подвір’я, озброївшися… крейдою та пензлями. Хлопчики й дівчатка малювали на асфальті двір своєї мрії – з дитячим майданчиком, спортивним куточком, повний сонця, квітів і зелені. Діти також бавилися в різні ігри, долали лабіринти, перешкоди тощо. Багато було й охочих познайомитися з новинками видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» на імпровізованій книжковій виставці та взяти участь у театралізованих розвагах, які влаштували малечі молоді київські актори. Діти, граючись та розважаючись, водночас долучалися й до місцевого самоврядування та відстоювання інтересів громади. Бо за влучним висловом директора художньої школи №10, розташованої на Виноградарі, Станіслава Смирнова: «Це для дітей – не просто чудовий урок малювання, а ще й урок захисту їхніх громадянських прав».
Уже майже півроку мешканці цих двох будинків намагаються реалізувати своє право, гарантоване частиною 1 статті 41 Земельного кодексу України, й одержати у власність прибудинкову територію. Бо, як виявилося, майже всю її, долучаючи під’їзні шляхи, дитячий майданчик, клумби з квітами та тридцятирічні дерева було віддано в довгострокову оренду ТОВ «Оселя» для зведення 22-поверхового будинку з підземним паркінгом на 117 автомобілів. Проект забудови, представлений інвестором на містобудівній раді, перетворює затишний двір на проїжджу частину, а місця для відпочинку та зелених насаджень майже не залишиться.
Щоправда, Київрада таки дослухалася до голосу мешканців, визнала свою помилку і скасувала рішення про виділення землі забудовнику. Не схвалила проекту й містобудівна рада. Інвестор однак виявився настирним і, схоже, не збирається здаватися та намагається через суд вибороти право знищити двір. Проте й мешканці налаштовані рішуче і щиро сподіваються на підтримку їхніх справедливих вимог депутатом Київради від Виноградаря Володимиром Яловим, якому до того ж доручено проконтролювати виконання рішення Київради щодо розірвання договору оренди з інвестором та надання йому іншої земельної ділянки.
Проте дитяче свято «Мій прекрасний двір» – це не тільки й не стільки акція проти забудовників, скільки приклад для всіх киян, як згуртувати мешканців та залучити їх до впорядкування власних дворів і відстоювання громадянських, майнових та екологічних прав. Бо, як справедливо вважають виноградарці, місто має рости й розвиватися, але, не порушуючи прав громадян та не звужуючи життєвого простору. Адже, наприклад, і з територією цього затишного двору межує довгобуд, який уже 15 років псує вигляд мікрорайону, то чому б його не запропонувати інвесторам? Актриса Нового театру на Печерську Олена Лазович, яка проводила ігри з малечею, не втрималася, аби не зауважити, що було б чудово, якби більшість київських дворів стали такими ж доглянутими і казково оформленими для дітей.
До речі, жителі цього двору настільки згуртувалися, що майже третина з них об’єдналася ще й у комп’ютерну мережу задля швидкого обміну інформацією та оперативного ухвалення спільних рішень.