Галерея просто неба і музика на всі смаки
Фестиваль «Шешори» в однойменному селі Косівського району Івано-Франківської області тривав три дні. Відвідало його більш ніж чотири тисячі гостей. Дерев’яну сцену змайстрували на шкільному стадіоні, навколо якого розмістилися намети з їжею та сувенірами. Шашлик коштував дванадцять гривень, літр домашнього вина – п’ятнадцять, а вовняні шкарпетки – десять.
Концерти починалися о сьомій вечора і тривали до третьої ранку. Поряд з відомими українськими гуртами («Гайдамаки», «Перкалаба», «Вій», «Карпатіяни» тощо) виступали сільські гурти без назви (наприклад, родинний ансамбль Тафійчуків, ансамбль села Збраньки Житомирської області). Серед гостей – музиканти з Білорусі, Росії, Великої Британії, Чехії, Польщі, Франції, Молдови, Болгарії.
Якщо вечірні розваги були стандартними для музичних фестивалів, то вдень відбувалися неймовірні події. Майстер-класи з танців народів світу, школа традиційного розпису по склу та ковальства, екскурсія у гори з демонстрацією рідкісних карпатських рослин, навіть орхідей, купання у річці з водоспадами тощо. Хітом цієї своєрідної освітньої програми були уроки плетіння ляльки-мотанки з сіна, які проводила київська майстриня Людмила Тесленко-Пономаренко. Здається, з Шешор не поїхало жодної людини без свого власноруч виготовленого оберега.
Загалом, суть фестивалю в тому, щоб гості перейнялися неспішним та гармонійним ритмом сільського життя. Тож столична молодь цілком задоволено себе почувала, відпочиваючи у спальнику, на підлозі єдиної кімнати сільської хатинки. Наметове ж містечко тягнулося вздовж усього села.
Атмосфера на фестивалі сприяла не тільки спілкуванню людей одне з одним, а й з природою. Тому важливим етапом фестивалю була «галерея просто неба», так званий ленд-арт. Художник творить разом із навколишнім середовищем, увиразнюючи його лінії, стан, фактуру.
Наприклад, вималювана крейдою під мостом тінь: за будь-якого положення сонця видно силуети двох людей. Чи імітація струмка з фольги на величезному камені посеред річки Пістиньки.
На жаль, часто об’єкти ленд-арту важко було знайти, і це – не єдиний недолік фестивалю. Недостатньо розвинена інфраструктура призводила до того, що туалетом переважно слугували кущі. Незважаючи на екологічну спрямованість події, люди все одно смітили.
Сорок волонтерів кожного ранку збирали сміття у мішечки. До речі, селу вже цього року нарешті мають виділити сміттєвіз – і саме завдяки фесту.
Під час «Шешор» відбувся круглий стіл з питань впровадження Карпатської конвенції, на якому, зокрема, був присутній генеральний консул Румунії в Україні.
«Ми усвідомлюємо побутові проблеми регіону, наприклад, погані дороги, відсутність готелів, – розповідає голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Роман Ткач, – хочемо привести все до ладу, шукаємо спонсорів, адже область має величезний туристичний потенціал, бо Карпати – це кістяк Європи. Наша мета – зберегти незайману природу».
Цього року зареєструвалася (сплатили збір 25 гривень, частина якого піде селу, частина – організаторам) лише чверть гостей (близько 900 чоловік). Однак організатори були цілком задоволеними, адже, проводячи фестиваль без жодної спонсорської підтримки, вони цінують кожну копійку.