Росіяни сумніваються в ЄЕП
Український клуб оприлюднив результати свого останнього соціологічного дослідження, яке визначало ставлення до утворення єдиного економічного простору в Україні, Росії, Білорусі й Казахстані. Проводили його соціологи чотирьох країн.
Результати опитування виявилися невтішними для прихильників ЄЕП. Бо насправді громадяни не надто підтримують створення нового союзу. Найбільше прихильників цієї організації в Казахстані – 27 відсотків. Українці ж надають перевагу Європейському Союзу: за вступ до нього висловилися 30 відсотків опитаних. До ЄЕП прагнуть 26 відсотків громадян, а 20 відсотків проти будь-якої інтеграції й хочуть розвивати державу самостійно.
А от у Росії за приєднання до єдиного економічного простору виступають найменше громадян – лише 15 відсотків респондентів. Водночас удвічі більше росіян не хочуть ні з ким об’єднуватися. Ще 27 відсотків узагалі бажають відновити імперію СРСР.
Причини таких результатів соціологічного дослідження генеральний директор Всеросійського центру вивчення громадської думки Валерій Федоров бачить у непоінформованості росіян. Виявляється, в північного сусіда ситуація з ЄЕП зовсім не така, як у нашій державі. Кремль активно працює, аби залучити до об’єднання Україну, Білорусь і Казахстан, але подекуди забуває про своїх громадян. Їм не розповідають про суть єдиного економічного простору. В результаті лише 26 відсотків росіян знають, що таке ЄЕП. В Україні, наприклад, цей показник становить 40 відсотків. Крім того, після не надто вдалих намагань створити об’єднання Росії та Білорусі чи євразійський союз росіяни вже не вірять у ЄЕП. А ще вони бояться дешевої української робочої сили.
Взагалі ж після Помаранчевої революції ставлення до нашої країни в Росії погіршилося. Події на Майдані «старші брати» чомусь порівнюють із спробою перевороту в Москві 1993 року. І не вважають їх демократичними.
Тож багато хто вже ставить під сумнів можливість функціонування єдиного економічного простору. Так, експерт російського центру комунікативних технологій Михайло Виноградов без оптимізму оцінює майбутнє міждержавного об’єднання.
– Тему єдиного економічного простору фактично похоронили, – зауважив він. – Бо нині ані політична еліта Росії, ані громадськість не розрізняють ЄЕП, євразійський союз та об’єднання Росії та Білорусі. А практика російсько-білоруського союзу свідчить, що на ЄЕП чекає така сама доля.
Якщо вже росіяни, представники країни-ініціатора об’єднання, не бачать його перспектив, то майбутнє єдиного економічного простору, либонь, не дуже райдужне. Тож чи варто поспішати інтегруватися?