У пологовому будинку №7, що на Предславинській, на світ з’явилося три хлопчики й одна дівчинка. Їхня мама – дев’ятнадцятирічна столична студентка Ірина.
– Не інакше як відзначаєте київський рекорд? – запитав, завітавши до медичної установи, у її головного лікаря Петра Бондаренка.
– Урочистості з цієї нагоди доводиться, на жаль, відкласти на певний термін, – заклопотано каже головний лікар. – Студентка складає сесію. Перенервувала. Народила передчасно. На світ з’явилися недоношені діти – тридцятитижневі. Норма – сорок… Малюки справді дуже слабенькі.
Щойно дівчинку виписали з місцевої реанімації й перевели до Охматдиту. Вона вже самостійно смокче молочко, почувається ліпше. А от її братики перебувають у так званому «інкубаторі». Легені в хлопчиків недорозвинуті. Тож дихати малюкам допомагає апаратура закордонного виробництва, що штучно вентилює легені. Водночас здійснюється парентеральне годування – через вену.
– В «інкубаторі» маленькі українці перебуватимуть до тих пір, доки не почнуть самостійно дихати й смоктати молочко. На щастя, в Ірини його вистачає. Молода мама його постійно зціджує, – зазначив Петро Володимирович, – жінка почувається добре.
Проте зустрітись із журналістами відмовилась. Не рекомендував їй цього робити й головний лікар пологового будинку. Ми, безперечно, зайвий раз не наполягали. Воно й зрозуміло. Не до інтерв’ю нині Ірині. Молоду маму насамперед непокоїть доля її квартету.
– Дасть бог, із часом усе владнається, зміцніють дітки, ось тоді й на нашій вулиці буде обов’язково свято! – на прощання зауважив Петро Бондаренко.