Відстоюють лише свої інтереси

Минулої п’ятниці, у день, коли метро звільнили від стихійної торгівлі, у мерії відбулося робоче засідання керівників міста, на яке запросили підприємців і пресу. Вів зібрання заступник голови КМДА Микола Георгієвський.

Із листопада 2004 року постала проблема організації безаварійної і безпечної роботи метрополітену, розповів Микола Сергійович. Через збільшення кількості пасажирів у метро навантаження на шляхи евакуації людей стало таким, як під час першотравневих демонстрацій. Наявність у цих зонах великої кількості лотків може створити пряму загрозу людям під час виникнення надзвичайних ситуацій. Тому було вирішено звільнити столичне метро від торгівлі.

Підприємці заявили, що вони не згодні з цим і звернулися до Київського міського голови з проханням призупинити рішення. Термін було подовжено до 1 січня, потім до 1 травня, згодом до 30 червня, що було погоджено з профспілками підприємців, які працюють у метрополітені.

– Із самого початку було зрозуміло, що всі вимоги підприємців задовольнити неможливо, – зазначив Микола Георгієвський. – Ми всіляко намагалися заохотити підприємців до розв’язання проблем міста. Але вони відстоюють тільки свій особистий чи корпоративний інтерес. Саме особисті інтереси у цьому випадку видаються за суспільну необхідність. Кілька тисяч осіб – це все-таки не весь Київ і не ті більш як 1,5 мільйона пасажирів, які щодня користуються метрополітеном і від яких надходять скарги на невпорядковану торгівлю в метро.

Після проведеної інвентаризації та аналізу ситуації в метро міське керівництво дійшло висновку, що якусь частину торговельних послуг, які надаються в підземних переходах до станцій метро, можна залишити хоча б доти, доки ці зони не буде піддано радикальній реконструкції. Йдеться передусім про стаціонарні кіоски, щодо яких виконано умови відповідно до порядку, ухваленого Київрадою. Угоди із 268 торговельними точками визнано чинними.

Водночас зроблено висновок, що 559 лотків установлено незаконно. Угоди на оренду вуалювалися під виглядом нібито надання метрополітеном якихось послуг. Які послуги може надавати метро, окрім перевезення пасажирів?

– Було прийнято рішення, – продовжує пан Георгієвський, – лотки з метро прибрати, а людям до 10 липня запропонувати на вибір кілька місць у цьому ж районі. То ж ми беремо на себе зобов’язання з надання підприємцям необхідної і достатньої допомоги.

На нараду було запрошено голову профспілок працюючих у метрополітені Віталія Шелапова, який не з’явився (до речі, він сам має у метро 16 кіосків). Ось різниця у підходах до справи: ми розуміємо проблему і намагаємося її розв’язати, підприємці ж, навпаки, заганяють її углиб. Не ми перериваємо розмову, не ми демонструємо нехтування чужою позицією. Ми роз’яснили підприємцям правовий бік справи, фактичні обставини, соціальні наслідки, розповіли, які приймаємо на себе зобов’язання. Нас же звинувачують в обмані, відсутності врахування інтересів людей. Натомість не висловлюють конструктивних пропозицій.