Що увічнюємо?

Ті, хто полюбляє прогулянки старовинним Подолом, мабуть, уже помітили новий дивний монумент, який з’явився в парку біля Гостинного двору, неподалік металевого Сагайдачного. Однак про офіційне відкриття цього дивного пам’ятника ніхто ще не чув.

Кожен перехожий, побачивши три величезні списи, схрещені над колишнім фонтанчиком, захоплено розглядає їх і намагається вгадати їхнє призначення. Ще більшої таємничості додають колесо від воза та металевий дзвін, що звисає над водою. «Судячи з напису на залізному обрамленні, – «Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду!», можна здогадатися, що це – пам’ятник якійсь історичній події», – зауважує Андрій, один з гостей Києва. Однак найяскравіша «підказка» тут – три прапори на вістрях списів: жовто-блакитний, синій із зірочками у колі – Європейського Союзу і – помаранчевий з написом «ТАК!». Саме вони й вибудовують логічний ряд: «Україна – Помаранчева революція – інтеграція до Євросоюзу». Аби не мучитися здогадами, слід подивитися на викарбувані всередині дзвону рядки: «Споруджено на честь помаранчевого руху». Там можна прочитати і ще дещо цікаве, слід лише добре напружити очі й походити довкола, бо напис зроблено по колу. Отже, прочитала, що пам’ятник споруджено «під патронатом Президента України Віктора Ющенка». Викарбувані рядки увічнили й прізвища архітекторів, яким монумент завдячує появою – «Анатолій Ігнащенко, Володимир Дьомін». Але й це ще не все. Якщо добре придивитися, можна побачити й імена тих, хто посприяв встановленню «металевого велетня» – Василь Присяжнюк та Ольга Малахова-Чуднер. Не забули й про спонсорів – Юліану Таксюткіну, Віктора Тимченка та Володимира Половка. Тож інформації про пам’ятку «на честь помаранчевого руху» достатньо, варто лишень її добряче роздивитися та прочитати.

Аж ніяк не тішить тут лише одне – наша безвідповідальність. Для деяких «патріотів» цей пам’ятник став не пошануванням «помаранчевих революціонерів», а… смітником. На жаль, нині невеличкий фонтанчик, над яким велично звисає зі списів дзвін, перетворився на місце, де порпаються бомжі, виловлюючи порожні пляшки.