Таке враження, що 2005 рік – це рік ювілеїв у Київському академічному театрі оперети. Нещодавно оперета відзначила своє 70-річчя, аж тут новий ювілей підоспів – 80-річчя Сергія Сміяна – режисера-постановника, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Ювілей відзначили святковим концертом, до того ж режисером-постановником виступив сам ювіляр. Як кажуть, сам собі режисер. А ще кажуть: «Якщо хочеш зробити найкраще – зроби це сам». І концерт був справді урочистим і феєричним. Звучали арії з «Сільви», «Маріци», «Фіалки Монмартру», «Принцеси цирку», «Баядери»…
Теплі слова, компліменти, почесні грамоти, квіти… Сергій Костянтинович щоразу з’являвся з різних кінців сцени – мабуть, в одному кутку для подарунків не вистачало місця. Щоправда, Сміяна важко здивувати нагородами – він удостоєний багатьох державних і не тільки відзнак. Єдине, чого поки що немає у його колекції, – звання Героя України. «Але на це ми ще трохи почекаємо, – розважливо і дещо загадково сказав начальник Головного управління культури і мистецтв КМДА Олександр Биструшкін. – А поки що вручимо грамоту, якої ще точно немає у Сміяна». Виявилося, що режисеру-постановнику бракувало грамоти від управління, яким керує Биструшкін.
Сміян був задоволений і майже весь час сміявся, ніби виправдовуючи своє прізвище. Чому б не бути задоволеному, якщо за своє життя він так багато досяг.
Як сказав народний артист України Сергій Павлінов, завдяки Сміяну, оперета вижила. А після постановки «Баядери» Київську оперету почали називати однією з найкращих у Європі.
Секрет молодості, а радше – жвавості, Сміян вбачає в сім’ї та артистах, які не дають йому зістаритися. «Працювати зі Сміяном – це мука, – зізнався головний диригент Володимир Шейко. – Але ця мука зрештою дає чудовий результат».