Хто садить авто на дієту?
АЗС, де з’являється бензин А-92 і А-95, помітно здалеку. Скажімо, коли в понеділок найпопулярніше серед автомобілістів пальне зранку «викинули» на заправці біля станції метро «Берестейська», черга залізних коней тягнулася від Нивок. Учора мережа відкритих АЗС розширилася, однак 92-го і 95-го бензину вливали не більш ніж десять літрів в один бак. Соцопитування одного з телеканалів засвідчило, що близько двох третин водіїв згодні пробачити урядові Юлії Тимошенко бензинову кризу. Можливо, феномен у закоханості народу в надзвичайній професійності піар-служби прем’єрки, але автомобілісти переважно звинувачують у всіх гріхах Москву. Навіть власник авто з російськими номерами вчора проклинав «путінських прихвоснів», через яких він змушений терпіти незручності.
У неділю Юлія Тимошенко заявляла, що Росія таким чином хоче дискредитувати нову українську владу. Однак, запевнила прем’єр, шантажувати Україну сусідові вдасться не довше, ніж до кінця травня. У понеділок Віктор Ющенко повідомив, що провів переговори з Александром Кваснєвським про закупівлю нафтопродуктів у Польщі. Нафтопереробні компанії пояснюють це зростанням цін на сировину на світовому ринку, експортного мита в Росії, тарифів на залізничні перевезення.
Аналітики стверджують, що проблема в ручному керуванні економікою: коли встановлені урядом ціни не відповідають ринковим, завжди виникає дефіцит. Політолог Володимир Полохало в інтерв’ю «Інтернет-репортеру» зазначив, що причина бензинової кризи – це наслідок антинаціональної політики попередньої влади. Він упевнений, що впливу Росії можна було б уникнути, якби свого часу «кучмісти» не продали практично всі нафтопереробні заводи російському бізнесу і вчасно скористалися можливістю імпортувати прикаспійську й казахську нафту. «Для Кремля, поки що, чим гірше для України – тим краще», – підсумував Полохало. Чимало його колег також вважають, що нинішня ситуація – це плата за обрання неугодного Росії Президента. Директор Інституту національних стратегій Кость Бондаренко – навпаки – не радить сваритися з росіянами. Мовляв, сподівань на казахську, азербайджанську чи туркменську нафту мало.