14 квiтня 2005 року, четвер №67 (17478) останнiй номер RSS
Головна КИЇВ ПОДРОБИЦІ МЕДМІСТЕЧКО ЖИТТЯ-БУТТЯ ГІСТЬ "ЯСК" КУЛЬТУРА ДОБРИВЕЧІР

 КУЛЬТУРА
14.04.2005

До якого берега вінок припливе?
Чарівний вечір у театрі оперети

Театр оперети з його звичними мелодіями Штрауса, Кальмана, Легара того вечора набув іншого обличчя. Але такого рідного… Заслужена артистка України ведуча концерту Валентина Донченко-Бутковська ніби взяла кожного з нас, слухачів, за руку й повела диво-стежками, де жили, дівували й парубкували наші бабусі й дідусі, де «глибока кирниця, глибоко копана…» А за вікном же – весна, серце відкривається світлим почуттям, коханню.

Вінок у нашого народу – то оберіг і «корона» для дівчини. На Івана Купала з квітів сплітали вінки й пускали їх за водою. До якого берега вінок припливе – туди дівчина й заміж піде. В розповідь ведучої ніжно й лірично вплітається «Запливай же, руженько весела». Цю світлу пісню Георгія Майбороди, як свою молоду надію-долю, співають такі ж молоді солістки театру Олександра Забашта й Тамара Калінкіна. Обидві – у вишиваних сорочках та плахтах і, звичайно ж, із дівочими вінками – ніби з картини зійшли. І на сцені – мальовничо, гарно: і квіти, й садок…

За народним звичаєм, коли дівчина виходить заміж, то напередодні весілля, у дівич-вечір, до молодої сходяться дівчата на останню вечірку, завивають-заплітають вінки. Про це далі оповідає ведуча. І вже на сцені – жіночий хор і балет театру показує фрагмент із вистави Миколи Лисенка «Майська ніч» – «Ой, зав’ю вінки».

«Плавай, плавай, лебедонько» – підхоплюють світлу Стеценкову мелодію Єлизавета Гаврилюк та Анна Середа.

Туман – образ багатьох українських народних пісень. Для старших – «За туманом нічого не видно». А для молоді – «Туман яром котиться, гулять хлопцям хочеться». На сцені – народна картинка, знову фрагмент із вистави Миколи Лисенка «Майська ніч»: співають народний артист України Сергій Павлінов і чоловічий хор.

Недільного вечора на концерті «Україна в піснях і романсах» – витьохкувала соловейком у «Солов’їному романсі» А.Кос-Анатольського лауреат міжнародних конкурсів Ірина Беспалова, кликав кохану «хоч на хвилиночку в гай» Володимир Одринський. Заспівав і «Сонце низенько» – пісню Петра з опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка. А Сергій Авдєєв повів туди, де «Два кольори» Олександра Білаша.

Скільки в театрі оперети голосистої, обдарованої молоді! Чи не після кожної пісні зала вибухала вигуками: «Браво!» А їм відлунювали: «Ми підем, де трави похилі» Платона Майбороди, що заспівали заслужена артистка України Ірина Лапіна та народні артисти Людмила Маковецька, Олександр Трофимчук, Сергій Павлінов. І – «Блаженний день, блаженний час» з опери С.Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» – то вже співали Павлінов, Одринський та всі учасники концерту.

Яка багатюща наша Україна фольклором, звичаями, піснями! П’ємо з того джерела чисту водицю. І знову повторимо артистам, постановникам: диригенту Максиму Кузіну, режисеру Олександру Андрієнку, балетмейстеру народному артисту Олександру Сегалю, хормейстеру заслуженому діячеві мистецтв Володимиру Ворвулєву, художньому керівникові театру Богдану Струтинському разом із усією залою: «Молодці!»

Ольга Григорівна Сущенко


14.04.2005   У «Просторі свободи». Україна на шпальтах французького журналу




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.