Франківці, браво!
Ви часто буваєте в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка? Художній керівник франківців Богдан Ступка під час ювілейного вечора з нагоди 85-річчя театру гордо заявив, що акторська трупа тут – найкраща не лише в Україні, а й серед драматичних театрів Європи. Зірковий актор має досвід, аби порівнювати й так говорити, бо ж і сам, і з франківцями грав на багатьох великих сценах світу, багато бачив у своєму театральному житті.
Франківці несуть глядачам потужну світлу енергію. Протягом 85 років вони поставили понад 1000 вистав. Нині в репертуарі театру їх – більше 40, здійснених 16 постановниками. А це – різні мистецькі напрями й режисерські школи.
Театр імені Івана Франка – театр екстрему.
Може, те джерело, що струменить під сценою ген-ген у землі, дає франківцям озон? Богдан Ступка, нагадуючи глядачам історію рідної сцени, не міг не розповісти про Миколу Соловцова – актора, режисера, антрепренера, який, за переказами, узявши парі, побудував театр на озері. Організував 1891 року в Києві перший стаціонарний театр «Соловцов». У цьому приміщенні – домівка франківців.
Та перша оселя театру – у Вінниці, де він і розпочав свою біографію 28 січня 1920 року, показавши виставу «Гріх» Володимира Винниченка. Театр тоді очолив Гнат Юра – доля доручила великому митцю це кермо аж на сорок чотири роки.
Чи не першим екстремом для талановитої трупи було запрошення до тодішньої столиці. Тож перший харківський сезон розпочався восени 1923 року. І «провінційний театр» у непростих пошуках перетворюється на серйозний, столичний, стаціонарний.
Тоді ж загорілося неоголошене творче змагання франківців із театром «Березіль» Леся Курбаса. Улітку 1926-го театр імені І.Франка за рішенням уряду їде до Києва, а до Харкова з Києва – «Березіль».
І франківці пішли до глядача, оновили репертуар. Уже 30 вересня 1926 року в приміщенні колишнього театру «Соловцов» показали пародійного «Вія» Остапа Вишні (за М.Гоголем). Відтоді й перегортаються київські сторінки біографії франківців…
...Зі сцени, з великого портрета, променяться очі Гната Петровича Юри. Корифеї-актори й режисери, герої блискучих пам’ятних вистав – Амвросій Бучма, Мар’ян Крушельницький, Олексій Ватуля, Феодосія Барвінська, Поліна Нятко, Олександр Юра-Юрський, Наталія Ужвій, Дмитро Мілютенко, Юрій Шумський, Микола Яковченко, Михайло Задніпровський, Нонна Копержинська… І, звичайно ж, незабутній Сергій Данченко. Вони того ювілейного вечора незримо були також присутні в театрі, переповненому шанувальниками. Сергій Данченко був головним режисером, художнім керівником франківців, просто батьком, аж цілих 23 роки. Після «ідеологічної смуги» 1970-х він високо підніс театр імені І.Франка. Так любимо в його постановці аншлагові «Украдене щастя» І.Франка, «Енеїду» І.Котляревського, «Візит старої дами» Д.Дюренматта, «Тев’є-Тевеля» Шолом-Алейхема, «Короля Ліра» В.Шекспіра…
– У найближчих планах театру – після завершення ремонту приміщення, законсервованого 20 років тому, – наприкінці цього року перенести туди із основного корпусу Театр у фойє і відкрити там малу сцену. Мріємо назвати її іменем Сергія Данченка, – каже генеральний директор театру Михайло Захаревич. – Там буде зала на 200 місць. Щовечора зможемо показувати дві вистави – на великій і малій сценах. А там, де нині Театр у фойє, буде музей.
Перший заступник держсекретаря Президента України Роман Лубківський зачитав вітання від глави держави, а також указ Президента про нагородження орденом «За заслуги» III ступеня народного артиста України Станіслава Станкевича та присвоєння звань: заслужений артист України – Валентині Ілляшенко, Петру Панчуку, Анатолію Помилуйку, Ларисі Руснак; заслуженого працівника культури України – помічнику художнього керівника Азалії Власовій, заступнику генерального директора Івану Ожевану, начальнику костюмерного цеху Зінаїді Станкевич.
Перший заступник міністра культури і мистецтв України Владислав Корнієнко передав вітання від Голови Верховної Ради України Володимира Литвина, а також вручив великій групі франківців почесні відзнаки та почесні грамоти міністерства. Голова постійної комісії Київради з питань гуманітарної політики, заступник начальника Головного управління культури, мистецтв і охорони культурної спадщини КМДА, президент благодійного Фонду Святої Марії Ганна Матіко-Бубнова передала вітання від Олександра Омельченка та вручила багатьом франківцям почесні відзнаки Київського міського голови й почесні грамоти. Від Печерської райдержадміністрації вручено комп’ютер і ордер на двокімнатну квартиру. А хліб-сіль піднесли вінничани від подільського краю, де 85 років тому спалахнула висока зірка франківців.
А потім була прем’єра вистави «Соло-мія», присвячена примадонні світової оперної сцени Соломії Крушельницькій. Після її завершення зала бурхливо вітала акторів: браво!