Сіткарські пристрасті на тлі промислових гігантів

На вихідних визначаться учасники фінальних турнірів у волейбольних суперлігах України. В обох національних чемпіонатах – жіночому та чоловічому – п’ятеро реальних претендентів на місця в заповітних квартетах, які й розіграють медалі та перепустки на міжнародну арену. Не менш важливо, що й передбачити майбутнього переможця значно складніше, ніж рік-два тому. Причина банальна: в наймасовішу гру прийшли інвестиції, а відтак з’явилася й турнірна конкуренція, без якої ні безкомпромісність суперництва, ні глядацька зацікавленість взагалі неможливі.

Надійне плече промисловців

Піднесення чоловічого волейболу намітилося кілька років тому, коли до дуету визнаних лідерів – «Азота» з Черкас і «Локомотива» з Харкова – долучилася «Юракадемія», що також представляє столицю слобожанського краю. Минулого сезону харківські залізничники завоювали європейський Кубок топ-команд, а нинішнього – дебютували в євролізі. Міжнародний прорив українських волейболістів збігся в часі з появою ще двох конкурентоспроможних колективів на внутрішній арені. Мова про маріупольський «Маркохім», який на зламі століть зажив слави міцного середняка, та про залізничників із Дніпропетровська. Обидва клуби, як і наші беззаперечні лідери, представляють великі вітчизняні підприємства, підтверджуючи розхожу думку про те, що саме волейбол набуває символічного статусу спортивної візитки промислових центрів. Утримувати сіткарську команду, звичайно, значно дешевше, ніж футбольну. Проте й за цих умов інвестиції вражають: заробітки провідних українських сіткарів уже переважають відповідники середняків національної футбольної ліги, що неможливо було уявити навіть два-три роки тому. Маріуполь став своєрідним піонером у вітчизняному волейболі, найпершим запросивши до своїх лав іменитого чужинця з-за океану. А Дніпропетровськ, якого ще торік ніхто не вважав одним з фаворитів, обіграв європейського тріумфатора з Харкова. Судячи з усього, чоловіче сіткарство й надалі розвиватиметься значно ефективніше в промислових центрах, аніж у перенасиченій футболом і баскетболом столиці та в малопотужній, з огляду на інвесторські можливості, Одесі. Хоча саме Київ і чорноморська перлина були беззаперечними лідерами за союзних і перших пострадянських часів. Однак реалії дійсності непідвладні традиціям, і нині Київ узагалі не представлений серед волейбольної еліти, а Одеса «замикає» суперліговий караван, поступаючись навіть скромному кримському Красноперекопську. Нічого не вдієш: справа не стільки в грошах, скільки в їх відсутності… П’ятого зайвого визначить завершальний тур, спарені матчі якого відбудуться 5 та 6 березня. Точніше, не всі, а тільки двобої в Маріуполі, куди завітають дніпропетровці, та в Харкові, де «юристи» прийматимуть аутсайдера з Макіївки. Розклад достатньо чіткий, щоб усвідомити: дніпропетровцям, які минулого ігрового дня програли конкурентові обидві домашні зустрічі, конче потрібно виграти бодай одного разу на берегах Азовського моря. Станеться так, чи іменитіша «Юракадемія» краще скористається зі свого шансу, – судити важко. Та й не варто: всі крапки над «і» розставить гра. Важливіше, що вперше за багато років у центрі підвищеної уваги опинився й волейбол. Який, схоже, готовий за рік-два скласти конкуренцію в боротьбі за глядача навіть футболові.

Із «Іскри» розгориться слава

У жіночому волейболі все поки що значно скромніше: і гроші, й популярність. Але «розбірки» всеукраїнського масштабу вже намітилися. За тур до фінішу першого етапу на місце в квартеті найкращих уже не четверо реальних претендентів, як було зазвичай, а п’ятеро. Причому, спробу пробитися до фіналу здійснила луганська «Іскра», найтитулованіша вітчизняна команда 70 – 90-х років минулого століття. Не виключено, що луганські дівчата, тільки цього сезону повернувшись до грона фаворитів після кількарічного забуття та переатестації в нижчому дивізіоні національного чемпіонату, таки зостануться за межами заповітної четвірки, пропустивши нагору честолюбних тернополянок, які сенсаційно вирвали перемогу в лідера вищолігового турніру. Проте заявка «Іскри» насправді багатообіцяюча. В усякому разі, новий губернатор Луганщини уже задекларував усіляку підтримку «Іскрі» (до речі, відмовивши у фінансуванні з обласного бюджету не менш уславленій футбольній «Зорі»). Щоправда, Олександр Данилов, за повідомленнями засобів масової інформації, ставку в пошуках спонсорів зробив на Росію, що викликало занепокоєння в спортивних колах області: Луганськ ще не забув, як привів до цілковитого краху вищоліговий футбольний клуб «Зоря» горезвісний московський концерн МАЛС – гіркі наслідки того «спонсорства» команда відчуває й досі… Тим часом у центрі загальної уваги – чемпіонська дуель між одеською «Дженестрою» та черкаським «Кругом». Клас основних фаворитів приблизно рівний, але в черкащанок є суттєва перевага: оскільки на вирішальний етап пробилися дві команди з цього міста, то «Круг», на відміну від «Дженестри», зіграє в рідних стінах не один, а два фінальних тури. Що й казати: воістину дрібничка на вагу «золота»!..