Іслам без пояса шахіда
Символічно-знаковим стало те, що одне із двох найбільших свят ісламу курбан-байрам збіглося з презентацією Всеукраїнської громадської організації «Український центр ісламознавства». Організація має 15 місцевих осередків та об’єднала багато українських дослідників ісламу з різних регіонів держави.
Необхідність створення такого центру пояснив президент організації Микола Кирюшко: «Багато неточної і неправдивої інформації про іслам створили ісламофобію. Історія мусульманства в Україні вивчена недостатньо. Ми навіть не можемо точно сказати, скільки мусульман у нашій країні, адже дані різні – від 350 тисяч до двох мільйонів».
Коли ми говоримо про іслам, одразу виникає асоціація з ісламським фундаменталізмом. Відомий український філософ Мирослав Попович вважає зайвим у цьому терміні слово «ісламський». Дипломат Юрій Кочубей зауважив, що образ мусульманина в українському сприйнятті викривлений. Не кожна освічена людина, яка знайома з творами Гете, Байрона чи Бальзака, зможе назвати твори видатних мусульманських поетів та письменників. А мусульманин асоціюється із недоброзичливою людиною з поясом шахіда.
«Сатанізують арабів, а тепер і мусульман, – переконаний народний депутат України Борис Олійник. – Але ж іслам – це відкрита світова релігія». Щоправда, Борис Ілліч вивчав іслам не системно, а лише «за обставинами» – в «гарячих» точках світу – Карабасі та двічі в Іраку (під час операції «Буря в пустелі» 1991 року та напередодні «другого нашестя в Ірак»). Держава із 200-річною історією не має права повчати країну, територія якої є колискою цивілізації. Болісно усвідомлювати, що розкрадені безцінні музейні скарби. Має бути діалог цивілізацій. Тепер я буду систематично вивчати іслам. Слава Аллаху!» – на мажорній ноті завершив поет.
Народний депутат України Лесь Танюк познайомився з Кораном не в найкращий період свого життя – після звільнення з московського театру. Загоюючи душевні рани в Карпатах, Лесю Степановичу потрапив до рук Коран, який його «духовно оновив». Народний депутат навіть вважає, що іслам – це духовний вітамін для нашої культури». Але не духовний замінник – додамо ми.
Цілком можливо, що внаслідок такої «вітамінізації» в українському мистецтві з’явиться ісламський орнамент, адже, як зазначив доктор релігієзнавства Дмитро Степовик, іслам створив величезні багатства декоративно-прикладного мистецтва.
Якщо на «ісламський вітамін» для мистецтва ми лише очікуємо, то в науці він уже є. Саме під час презентації «Українського центру ісламознавства» відбулося нагородження переможців першого Всеукраїнського імені А. Кримського конкурсу ісламознавчих досліджень молодих учених. На конкурс надійшло 32 роботи (36 авторів) з різних регіонів України. До речі, участь у ньому могли взяти люди різних віросповідань та національностей. Незабаром ці роботи видадуть окремою книжкою.