Не підбирайте те, що інші викинули
Нині у Верховній Раді зареєстровано аж вісім законопроектів про мови в Україні. Більшість із них пропонує надати російській статус офіційної. Нікого не дивували давні ініціативи, скажімо, комуністів чи есдеків. А ось остання пропозиція соціалістів, м’яко кажучи, збентежила багатьох.
По-перше, штучним роз’єднанням народу, розколом держави «опікувалася» здебільшого вчорашня влада. Спекулюючи на мовних, релігійних почуттях українців. Підсовуючи ідеї сепаратизму, федералізму, подвійного громадянства... Соціалісти ж послідовно боролися з тією владою.
По-друге, двомовність десять років тому обіцяв Леонід Кучма, а торік – Віктор Янукович. Але й вони далі обіцянок не пішли. Невже хтось сподівається, що Віктор Ющенко підпише такий закон? Хіба він переміг для того, щоб виконувати передвиборну програму Януковича?
По-третє, автор законопроекту 3410-8 Олександр Мороз сам тричі балотувався в президенти і жодного разу не вписував двомовність у свої програми. А нині, ставши пліч-о-пліч з Ющенком на Майдані, ніби свинку підсовує йому з другого боку.
Якби Мороз був популістом, а не серйозним політиком, то можна було б усе списати на загравання зі східним електоратом за рік до парламентських виборів. Але ж на тому полі вже й без соціалістів вистачає «орачів» – ПСПУ Вітренко, «Нова демократія» Кушнарьова, СДПУ(о), Партія регіонів, комуністи… Вони й без СПУ вже досхочу нагодували російськомовне населення популізмом. Не думаю, що традиційний електорат соціалістів – центр України – вітатиме такі ініціативи. Скажімо, селяни чекають від своїх політичних опікунів допомоги більше в аграрних питаннях, ніж у мовних.
Нардеп-соціаліст Микола Рудьковський наполягає, що такий закон має підписати саме Ющенко і тим самим дати зрозуміти жителям східної України, що вони для нової влади – не другий сорт, а повноправні громадяни держави. Його однопартієць Іван Бокий переконаний, що ухвалення такого закону заспокоїть громадську думку й усуне спекуляції навколо мовного питання і долі російської мови в Україні зокрема, а також «створить сприятливий клімат для всіх мов». Адже статус офіційної мови для мовних груп у регіонах пропонується надавати за рішенням місцевих рад. А державною залишатиметься одна – українська.
Водночас «нашоукраїнець» Павло Мовчан вважає, що законопроект, навпаки, узаконить критичний стан, в якому перебуває українська мова та підсилить передвиборні «двомовні спекуляції». Голова «Просвіти» також розцінює законопроект як антиконституційний. Бо в частині 1 статті 10 Конституції записано, що державною мовою є виключно українська. Ще 14 грудня 1999 року Конституційний суд поставив крапку в мовній дискусії, зазначивши, що «українська мова є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади і місцевого самоврядування (!), а також в інших сферах публічного життя, що визначається законодавством України».
Чи скрізь виконують цю «норму прямої дії»? Неозброєним оком, як кажуть, видно, що ні. Отож, час захистити державну мову та саму Конституцію, а не лити воду на скрипучий млин двомовності.