Дідухи, їжаки та ляльки-мотанки
У літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини відкрилася виставка «Радуйся, земле!». Надзвичайно цікава експозиція знайомить з різдвяною символікою наших пращурів.
Другий поверх музею незмінний – там квартира Павла Тичини, на першому ж приблизно раз на місяць змінюють одна одну етнографічні та малярські виставки. Серед різдвяно-новорічних експонатів – герої вертепу, виготовлені з соломи Зінаїдою Луговою, величезні яскраві пряники, які зображають святкові сценки. Ще – дідухи, маска мавки та глиняні вертепні фігурки. Найбільше робіт з природних матеріалів – соломи, колосків, засушених квітів тощо. Саме з цих матеріалів твори Раїси Павленко – колядник, декоративний хрест, величний птах, вінки, дідухи. Хрест зазвичай вішали над дверима – аби відганяв злих духів. У середину вінка ставили кутю: її аромат, змішуючись з ароматом засушених квітів, ставав ще приємнішим. Колядник – щось середнє між прикрасою та музичним інструментом. Він виготовлений із колосків і тому, коли ним потрясти, випадають деякі зернятка, а також утворюється дивний звук.
Дідух по-особливому перев’язаний сніп пшениці чи жита. Це символічне «дерево життя» слов’яни з давніх-давен встановлювали замість ялинки. Дідух заносили до хати напередодні Різдва, і саме він символізував початок свята. Сплести такий сніп було доволі непросто, й тому у давні часи майстри цінувалися на вагу золота. Дідуха спалювали наприкінці різдвяних свят.
Від Марії Кравчук – безліч янголів та берегинь із соломки. Раніше вони зображувалися лише символічно, а зараз майстрині приділяють увагу щонайменшій деталі кожної берегині. На виставці «Радуйся, земле!» представлено також роботи учениць майстринь: 13-річної Дарини Жабко та 11-річної Марини Сліпченко: надзвичайно симпатичні їжачки з глини та колосків.
Вузлові ляльки-мотанки Людмили Тесленко – справжні шедеври. Таких ляльок матері робили дітям аж до початку ХХ століття – з ниток та шматочків тканини. Якщо у дитини болів зуб, то у ляльку загортали прополіс – дитина смоктала ляльку, тим часом і лікуючись. У ляльок-мотанок замість очей, носа, рота – стрічки. Ці ляльки навмисно робили без деталей обличчя – аби у дітей розвивалася уява.
Виставка працюватиме до 20 січня.