Апельсину ніде було впасти

У середу ввечері майдан Незалежності нагадав про вершинні дні революційного піднесення мас – знову, як то кажуть, не було де яблуку впасти. Апельсину – тим більше. Сьогодні він цар-фрукт.

На головних підмостках революції – знайомі постаті, натхненні промови. Довкола рідні обличчя українців, майоріють різноколірні знамена у руках мітингуючих.

Київ святкував. Його революції місяць. Так мало в часовому вимірі і так багато – у людському. Святкував так, щоб не паморочилася голова від успіхів, бо основне все-таки попереду. Революція триває, і повинно вистачити волі й сумління для її остаточної перемоги. Ця тема була чи не основною на велелюдному Майдані позавчорашнього вечора. Коли Олександр Мороз прочитав вірша, на якого його надихнули події останнього часу, ще раз переконалися: Майдан справді творить дива, викрешує таланти, ріднить душі.

Тож збережімо ці наші духовні надбання і на часи, коли революційний злет залишиться в історії й настануть будні творення нової країни.