Два київських півники поїдуть до Молдови

У першому класі сестри-близнючки Ася і Саша Брайляну з Молдови, в сім’ї яких я нещодавно гостювала, збирали і чіпляли наклейки із жуйок на двері своєї кімнати. Якось під Новий рік однокласники подарували дівчаткам дві м’які іграшки – кошенят… З того часу (десять років поспіль) колобки, собачки, слоники, змійки, тигренята, дракончики – від батьків, знайомих, друзів і, звичайно, тепер уже і від їхніх коханих заполонили усю кімнату. Це 120 маленьких і 24 великих іграшок.

– Звичайно, нам завжди все дарували у двох примірниках, – розповідає одна із сестер – Олександра. – Хоч тепер у нашому помешканні залишилися лише мої м’які подарунки. Молодша сестра Ася, котра на кілька хвилин молодша від мене, уже вийшла заміж, і її іграшки разом із нею «переїхали» до чоловіка.

– Якось я познайомилася з одним хлопцем, який подивував мене, принісши величезного троля. Ця м’яка іграшка була дуже схожа на немовля. Воно весь час, поки не вимкнеш на животі механізм, повторювало: «Я тебе люблю». Довго не могла підібрати йому ім’я. А коли відчула, що зустріла справжнє кохання, відразу ж назвала казкову іграшку його ім’ям – Анатолій. Як розповіли близнючки, у них, крім півня, є всі 11 звірів, які по черзі приходять до нас. Цього року всі чекають саме на півня…

– Я дуже люблю свою сестричку і мені сумно, що ми вже не поруч.  Зараз лише іграшки нагадують про неї і наше дитинство…

P.S. Днями я придбала для сестер м’яких півників, які й поїдуть до них у Молдову.