Вічний паспорт–у загривку
У світі все актуальнішим стає питання ідентифікації тварин. Якщо нині основне посвідчення для особи – паспорт, то у братів наших менших – бірочка з номером на нашийнику. Але якщо цю ідентифікаційну ознаку загублено, що тоді? Щоб цьому запобігти, науковці винайшли для тварин електронний чіп-паспорт, який безболісно вживляють під шкіру.
Паспорт ХХІ століття
Клеймування та бірочки відходять у минуле. Майбутнє ж – за електронними мікрочіпами. Чіпування – новий найсучасніший метод реєстрації тварин, який дасть змогу удосконалити систему їхньої ідентифікації. Його велика перевага в тому, що мікрочіп не- можливо загубити, тому тварина – завжди зі своїми «документами». Згідно з директивою ЄС, ухваленою в липні цього року, домашні тварини, котрих перевозять з країни в країну, обов’язково мають бути ідентифіковані виразним клеймом (із 2010 року його забороняється використовувати) чи мікрочіпом, без яких за кордон не пустять. Цей метод вже успішно впроваджується у Великій британії, Італії, Франції, Греції, Німеччині, Словаччині та Угорщині. В Україні такий чіп лише почали використовувати. Еталоном цивілізованого ставлення до домашніх тварин є Велика британія, де чіпування проводиться ще з 90-х років. Через електронну ідентифікацію кількість англійських безпритульних тварин вдвічі зменшилася.
У Києві почастішали випадки агресії тварин, ветеринари фіксують збільшення захворювань на сказ. Загублених собак майже неможливо повернути власникам, зростає кількість безпритульних чотирилапих. Тому комунальне підприємство «Центр ідентифікації тварин», використовуючи зарубіжний досвід, одне з перших в Україні розпочало чіпувати домашніх тварин. Фахівцям допомогла фармацевтична компанія «Байєр АГ» та Управління ветеринарної медицини в Києві.
«Зернина» з полімерного скла
Мікрочіп швидко та безболісно (навіть без анестезії) вводиться під шкіру (кішкам та собакам – у загривок) через голку. Розмірами він нагадує рисову зернину і зроблений з полімерного скла, тож зовсім не шкідливий. Кожен чіп містить 15-значний цифровий код, який можна зчитати за допомогою спеціального сканера на відстані 10-12 см і таким чином ідентифікувати тварину. Лікар ветеринарної медицини, менеджер відділення захисту здоров’я тварин ТОВ «Байєр АГ» Олена Ковалішина розповіла, що скануючі пристрої мають уже всі прикордонні пункти та великі аеропорти. В Україні вже понад 40 таких сканерів і їх кількість зростає. Пані Ковалішина розповіла, що код (Україна має такі параметри: UKR і розпочинається цифрами 804…) у загальній національній реєстраційній базі містить повний опис як самої тварини, так і дані про власника. Код не повинен дублюватися в жодній іншій країні хоча б сто років. Тільки-но тварину зареєстрували, її дані стають доступними в будь-якій точці світу. До речі, мікрочіп призначений приблизно на 1000 зчитувань і працює за температури від 0 до 50 градусів.
На що сподіватися?
Методом електронного чіпування можна ідентифікувати будь-кого з братів наших менших, навіть птахів і риб. Нині його використовують і для сільськогосподарських тварин, у зоопарках та цирках. Впровадження чіпування в Києві дасть змогу контролювати чисельність безпритульних тварин, слідкувати за виконанням правил утримання небезпечних та великих (вагою понад 20-25 кг) порід собак, ідентифікувати загублених тварин і повертати їх власникам, створити нові можливості в племінній та страховій справах, а також полегшити роботу ветеринарів та інших фахівців, що працюють із тваринами.