Добра містика – «Троянський Спас»
Відбулася прем’єра художнього фільму «Троянський Спас». Режисер картини Олександр Денисенко не вважає фільм фантастичним, хоча в ньому й присутні елементи містики. У картині всі люди й персонажі реальні. Щоправда, справжні прізвища збереглися лише в позитивних героїв, а от негативних довелося перелицювати.
Фільм – бурлескно-травестійний твір, що ріднить його з «Енеїдою» Котляревського. До речі, від «Енеїди» залишився ще один спадок – згадка про Трою в назві фільму. Що стосується містичної сторони, то тут Денисенко вбачає подібність із русалками у творах Тараса Шевченка або нечистою силою «Вія» Миколи Гоголя.
– У фільмі, сценарій якого був написаний п’ять років тому, багато епізодів викладено з точки зору персонажів. У одного з героїв фільму не витримують нерви й він кидає гранату в скоробагатька. Однак це не злий бойовик, і тим паче не заклик до тероризму, оскільки в фільмі домінує гумористичне начало, там маса кумедних ситуацій, – резюмує режисер.
Враховуючи те, що в Україні кіно фактично не знімається (кілька фільмів за рік не можна вважати серйозним кінопроцесом), були певні проблеми загального характеру. А от щодо роботи із знімальною групою, то проблем практично не виникало. Зйомки фільму відбулися на одному підйомі. Якщо під час постановок за творами Булгакова або Брехта трапляються містичні речі й навіть нещастя для акторів, то із «Троянським Спасом» цього не сталося. Жодні темні сили не завадили, а навпаки – чисті допомогли.
Адже творча група знімала натурні сцени швидкими темпами: за прийнятої денної норми 70-75 метрів плівки, вона видавала 160 метрів (а це 6 хвилин на екрані). Такі темпи були зумовлені погодними умовами: восени довелося знімати «літні» фрагменти, аби встигнути до падолисту. Ледь встигли відзняти і зібратися, як почалася злива. Дощ не вщухав протягом тижня.
Надія на те, що фільм побачать всі охочі – примарна. Попри те, що картина знімалася за державні кошти, як заявив заступник міністра культури та мистецтв Тимофій Кохан, реальної можливості запустити фільм у кінопрокат немає: централізована державна система прокату відсутня, а приватним прокатникам міністерство може лише рекомендувати показати цей фільм. Однак виникає сумнів щодо того, чи виникне у приватників велике бажання показати своїм глядачам «Троянського Спаса». А централізовано профінансувати прокат фільму немає можливості, оскільки грошей вистачило лише на копії картини. У найближчі роки очікувати фільм на блакитних екранах – безнадійний оптимізм.
Незважаючи на нелегкі будні українського кіно, Олександр Денисенко сподівається, що з часом вдасться зняти фільм «Залізна сотня». «Але й тут ті самі проблеми, – зазначає режисер, – немає грошей. Адже бюджет «Залізної сотні» майже вп’ятеро перевищить «Троянського Спаса». А на такі жертви вітчизняна кіноіндустрія поки що не готова.