З яблуками аж до весни
Яблука – найпопулярніше і найдоступніше джерело вітамінів упродовж всієї зими. Цьогорічний урожай їх щедрий і тепер основне завдання – зберегти його з мінімальними втратами якнайдовше. Для цього треба знати деякі правила.
Пам’ятайте, що для тривалого зберігання придатні тільки здорові, непошкоджені плоди зимових сортів. Крім цього, на їх лежкість значно впливають і умови вирощування. Так, дослідженнями встановлено, що на глинистих ґрунтах яблука формуються дрібнішими, пізніше дозрівають, однак вони довше зберігаються ніж ті, що вирощені на піщаних та супіщаних ґрунтах.
На лежкість плодів також впливають температура та вологість повітря в період вегетації. Нестача тепла, світла та надлишок вологи сприяють утворенню в плодах клітин великого розміру з тонкою шкіркою. Висока температура з надмірною вологкістю спричиняють інтенсивний ріст плодів, однак тривалий час вони не зберігатимуться. Такі плоди городники називають «напоєними». Їх легко пошкодити під час збирання, а при зберіганні вони швидко втрачають масу внаслідок інтенсивного дихання. Якщо під час зберігання «напоєних» яблук підніметься температура повітря (навіть незначно), то вони будуть «текти». Особливо нележким буде врожай, вирощений при поливі стічними водами з високим вмістом азоту та невеликим – калію.
Якщо ви поливаєте яблуні на своєму городі, робіть це регулярно, інакше в плодах буде недостатньо кальцію і бору, внаслідок чого вони хворітимуть на ямчастість та опробковіння. Надмірні поливи можуть призвести до появи на поверхні плодів мікротріщин.
Вирішальне значення для тривалого зберігання плодів має ступінь їх стиглості, адже біологічною основою лежкості плодів є використання стану післязбирального дозрівання. Найкраще збирати яблука у фазу так званої знімальної стиглості, яка настає при досягненні ними розміру та маси властивої для даного сорту, появі характерного забарвлення, нагромадженні достатньої для тривалого зберігання кількості поживних речовин, однак насіння має бути недозрілим. Після дозрівання насіння м’якуш швидко старіє, оскільки він уже виконав своє призначення. Такі плоди слід якнайшвидше використати, бо вони довго не зберігатимуться.
Збирати яблука треба всією кистю руки і намагатися не пошкоджувати їх. Не пізніше, як через добу після збирання плоди необхідно охолодити – це значно поліпшує їх лежкість. Зберігають плоди у льохах, підвалах, неопалювальних приміщеннях тощо. Приміщення мають бути темними, сухими, чистими, без сторонніх запахів та плісняви, з постійною низькою температурою.
Пам’ятайте, що під час зберігання яблук коливання температури повітря в межах оптимального режиму допускаються не більше, як на 0,5оС. При більшому коливанні плоди перезрівають і їх пошкоджують грибні захворювання. Досліджено, що оптимальна температура повітря для зберігання яблук 0-2оС. Однак пізно зібрані плоди треба зберігати за нижчих температур, а недозрілі – за дещо вищих, інакше вони втратять здатність до дозрівання і швидко пов’януть.
Одним із вирішальних показників під час зберігання яблук – відносна вологість повітря. Вона впливає на тургор плодів, загальний рівень фізіологічних процесів, стійкість проти хвороб, а в деяких сортів на ароматичність, смак та появу гіркого присмаку. Оптимальна вологість повітря під час зберігання яблук 85-90%. Пам’ятайте, що при підвищенні температури і вологості повітря яблука швидко загниватимуть, а при надто сухому повітрі – в’янутимуть. Ці показники регулюють провітрюючи приміщення, а для підвищення вологості повітря ставлять посудини з водою. Досліджено, що при втраті плодами 7-8% вологи незворотно погіршуються їх товарні та смакові якості.
Найчастіше яблука зберігають у ящиках та на стелажах. У ящики відібрані плоди краще вкладати перекладаючи кожен шар заздалегідь підготовленим пакувальним матеріалом. Це запобігатиме появі гнилей та поширенню інших хвороб. На стелажах плоди розміщують щонайбільше у три шари, пильнуючи при цьому, щоб плодоніжки нижнього шару не пошкоджували верхніх.
Добрий результат отримують, коли перед закладанням на зберігання яблука обробляють воском. Для цього помиті та обсушені плоди занурюють у розплавлений віск температура якого 35-40оС. Після стікання воску їх просушують і укладають на ящики чи на стелажі. 1 кг воску вистачить на 150 кг яблук. Іноді, якщо немає воску, для цього використовують парафін. Цей спосіб особливо ефективний для яблук із тоненькою шкіркою. Такого самого ефекту досягають при зберіганні яблук, загорнутих у промащений вазеліном папір.
Не забувайте впродовж усього періоду зберігання (не рідше 2 разів на місяць) оглядати плоди та видаляти зіпсовані. Перебирати яблука небажано – це призведе до погіршення їх лежкості та зменшення тривалості зберігання.
Оксана ЗАВАДСЬКА, кандидат с.-г. наук