Хто його простить?
У молодого Януковича була одна судимість – за грабіж – за статтею 142 КК у 1968 році (дістав три роки, з яких відсидів рік і сім місяців). Інші пригоди Віктор Федорович мав уже в зрілому віці. Зокрема, 1970 року Янукович «мотав строк» за статтею 102 КК (тілесні ушкодження середньої тяжкості). А були в його біографії ще статті 117 – зґвалтування (справу вдалося закрити завдяки тому, що чудесним чином «зникла» заява потерпілої), 86-1 (на той час – розстрільна стаття – розкрадання державного майна в особливо великих розмірах). До речі, справа про розкрадання порушувалася проти Януковича під час його перебування на посаді директора автобази «Орджонікідзевугілля» у місті Єнакієве Донецької області.
Віктора Федоровича затримали й посадили до ізолятора тимчасового утримання, однак йому вдалося відкупитися і справу залагодити не без допомоги космонавта Берегового, який балотувався до Верховної Ради СРСР по Єнакіївському округу, оскільки Віктор Федорович на виборах був довіреною особою космонавта. Згодом Янукович належав до єнакіївського злочинного угруповання, куди входили відомі авторитети Толик Зуй і Білий. Білий ще недавно був заступником Януковича в облдержадміністрації, нині очолює «Азовсталь» – перлину в короні Рината Ахметова.
Якщо вірити міліцейським зведенням, із середини 90-х років Янукович став активним учасником організованого злочинного угруповання «Люкс», названого так на честь резиденції Ахметова – готелю «Люкс», викупленого попередником Рината Леонідовича і його двоюрідним братом Аліком Греком. За життя Аліка, Ринат був його правою рукою й очолював бандитську армію «Люксу», здійснював різні каральні операції.
Причому саме армію, а не бригаду. Бригадами керували діячі, нижчі за рангом, на кшталт нинішнього першого заступника голови Донецької облдержадміністрації Васі Джади, який на початку і в середині 90-х тримав у страху Макіївку. Після призначення Януковича прем’єром, Ринат хотів пропхнути Васю на посаду голови Донецької облдержадміністрації, через що трохи посварився з Януковичем, який все ж поставив на цю посаду свою людину.
Окрім усього цього, оточення Януковича безпосередньо причетне до масового постачання героїну в Україну. Як правило, наркотики перевозять автобусами, що належать футбольним клубам «Шахтар» і «Металург», далі довірені люди губернатора з прокуратури й відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (ВБНОН) Донецького міськуправління міліції переправляють «наркоту» дрібним торговцям. Коли нещодавно прокурора Ворошиловського району Донецька взяли на гарячому під час передачі дипломата з героїном, його довелося перевести від гріха подалі ясинуватським міжрайонним прокурором: Янукович своїх не здає.
А от двом співробітникам ВБНОНу, в яких есбеушники провели контрольну закупівлю героїну, поталанило менше: губернатор їх викуповувати чомусь не став. А міг би – з його прибутками. Слідчий відділ СБУ погодився одержати за кожного по 50 тисяч баксів – і кінці у воду. Поскупився губернатор. Це в його стилі – коли Вікторові Федоровичу в Інституті економіки промисловості докторську написали, він навіть «поляну» авторам не накрив. Тоді вчені голови зі злості зібрали старі інститутські звіти за 80-ті роки і вставили в текст «докторської» – все одно пошукувач читати свою дисертацію не стане, а людям – потіха.
Між іншим, офіційною визначною пам’яткою Донецька вважається будинок Януковича – палац у районі військового училища. Є в місті ще кілька будинків, що належать Віктору Федоровичу, зокрема, його стайня, диво архітектури, але «хатинка» біля училища, звичайно вражає. Таксисти до неї возять гостей міста: мовляв, що там ваш Київ з Маріїнським палацом, утріться, кияни.
Цю статтю (в оригіналі – російською) узято з форуму для обміну думками, що на сайті www: fanat.com.ua.