Дві долі
Переможець і переможений
Яка доля чекає майбутнього президента України та його нинішнього суперника уже через місяць чи через рік-два? Над цим дискутували українські й російські політологи за круглим столом медіа-холдингу «Еволюшен Медіа» та Інституту національної стратегії.
Майже всі зійшлися на тому, що перший рік президентства буде складним випробуванням, незалежно від того, хто переможе. На переможеного чекає ще гірша доля. «Перемога будь-кого з Вікторів не означатиме формування достатньо легітимної влади. Тому компроміс між ними – найактуальніше питання нині», – заявив у вступному слові керівник Інституту національної стратегії Станіслав Бєлковський.
Перемога Ющенка
Якщо Віктор Ющенко формуватиме владу без участі нинішніх опонентів, то буде шалена протидія, штучні кризи і навіть саботаж із боку індустріального сходу України, вважає Кость Бондаренко. Сформується кілька центрів опозиції – передусім ліва (здебільшого комуністи) і невлаштовані при новій владі залишки нинішніх провладних сил. Тож 2006 року президент, за словами Бондаренка, «отримає ще опозиційніший до себе парламент». Європа, за Бондаренком, рік-два «не прийматиме нас із Ющенком», придивлятиметься.
Кадри майбутньої влади у Ющенка «вже розставлені», але не всіх це влаштовує. Блок «Наша Україна» перед парламентськими виборами може розпастися на кілька структур, кожна з яких «тягнутиме прапор Ющенка до себе». Тож, аби легітимізувати своє президентство на сході і півдні, Ющенку, за словами Бондаренка, «просто необхідний» консенсус з нинішнім оточенням Януковича.
Натомість Вадим Карасьов вважає, що у Ющенка «вистачить ресурсу легітимності, щоб погасити спротив промислової еліти на сході». «Наша еліта дуже боязлива, і вона піде до Ющенка – хто з піднятими руками, хто з дулею в кишені», – наголосив політолог. Уже в нинішньому парламенті сформується потужна правоцентристська (плюс соціалісти) більшість. Вона дружно піде на вибори-2006 і переможе. Таким чином владу Ющенка буде закріплено остаточно. Підуть реформи – «електорат заспокоїться».
Письменника-політолога Володимира Цибулька тішить те, що «в парламенті вже з’являється проющенківська більшість, хоча ще хитка». Найважче завдання, що постане перед Ющенком, – побудова взаємин з індустріальними регіонами. Тому, за Цибульком, механізмом легітимізації перемоги Ющенка на сході стане залучення до влади окремих представників Партії регіонів. СДПУ(о) теж знадобиться, бо це, як каже Цибулько, «партія бюрократична – там є кадри». Але, на його думку, це вже буде не нинішня СДПУ(о): «соціал-демократів очолить той, хто їх започаткував». «Найбільше буде винагороджена кадровими призами на сході харківська еліта, якщо піде за Ющенком», – вважає Цибулько. Про «харківську еліту», до речі, казали й інші політологи як про найнезалежнішу на сході від оточення Януковича. «Харків жертвою стане скоріше при Януковичі, ніж при Ющенку», – вважає, зокрема, Володимир Фесенко. У Харкові в Ющенка «є зв’язки». Як, до речі, і в Дніпропетровську: частина тутешньої еліти теж остерігається приходу «донецьких». Крім цього «кадрового потенціалу», є, за словами Фесенка, внутрішня опозиція на Донбасі, приміром, так звана маріупольська група. Чи представники середнього і дрібного бізнесу, які навіть у Донецьку, як каже Фесенко, підтримують Ющенка. Більшість політологів погоджуються, що Ющенко вільніший у доборі кадрів, бо «Ющенко зробив собі оточення, а Януковича зробило оточення».
– Найбільша інтрига: що буде з СДПУ(о)? – каже Фесенко. – Чи протримається вона до парламентських виборів? Чи дадуть їй дожити? Частина через Зінченка піде у владу, а частина через Мороза – у лівоцентристську коаліцію…
Хоч як дивно, але у цьому контексті у політологів виникла дискусія про майбутнє одного з ведучих відомого телеканалу…
Але найзагадковішою є таки доля Януковича. Кость Бондаренко прогнозує, що він «зійде з арени», єдиний шанс – іти до парламенту. Віктор Небоженко передбачає, що Янукович «може повернутися у Донецьк губернатором, або стане послом у країні, де його найгірше приймали». Володимир Фесенко заперечує Небоженку, але погоджується з Бондаренком, що «Янукович на чолі Партії регіонів чекатиме реваншу на парламентських виборах». Кость Бондаренко каже, що Януковичу в разі поразки немає дороги назад: донецька еліта, мовляв, не для того його виряджала до Києва, вкладала в його перемогу величезні кошти, щоб зустрітися біля розбитого корита. Політологи обговорювали й версію «Янукович в екзилі», але вона викликала лише сміх.
За президентства Ющенка, на думку Віктора Небоженка, діятиме «керована демократія», відбудеться «серйозна розмова з олігархами», зокрема й на тему експансії в Україну російського бізнесу.
Перемога Януковича
«Розпочати ліквідацію» – таким бачать більшість політологів перший крок команди Януковича при владі. «Буде задіяно традиційний жорсткий «донецький» метод – придушити й купити, а лише згодом актуалізується гнучкіший підхід до тих, хто не піддався з першого разу», – вважає Володимир Фесенко. Ющенко і залишки його команди намагатимуться взяти реванш на парламентських виборах. «Наша Україна» і БЮТ стануть найпалкішими прихильниками політреформи. Їх союзниками у цьому питанні, за Фесенком, будуть СДПУ(о), ліві, «Трудова Україна» та інші «невлаштовані».
Іншої думки Кость Бондаренко: «Якщо Ющенко програє, буде затоптаний своїми ж союзниками. На перші ролі правої опозиції вийдуть Тимошенко, Зінченко…» Замість Володимира Литвина у крісло спікера ВР, за прогнозом Віктора Небоженка, команда Януковича намагатиметься посадити Степана Гавриша, Нестора Шуфрича чи ще когось. Небоженко передбачає, що Ющенко залишиться у великій політиці, бо має 30-відсотковий рейтинг. Послабиться вплив харківської та дніпропетровської еліт.
У контексті перемоги Януковича більшість політологів вживали термін «психотерапія». Що робити з нею, як заспокоїти людей з «помаранчевими бантиками», як сказав російський політолог Анатолій Гуцал. «Україна приречена на бурління зсередини, – підтримав його Кость Бондаренко. – Бо мало хто повірить, що Янукович переміг чесно». Політологи прогнозують народне невдоволення, масові акції протесту і навіть можливість у такий спосіб відібрати владу. «Якщо ні, то буде відверте протистояння між владою й народом, нинішня опозиція міцнішатиме», – каже Бондаренко. Він також вважає, що економічна криза загострюватиметься, Європа і США «ще більше відстороняться», запровадять санкції, а Росія займе «вичікувальну позицію» – жодного подвійного громадянства.
Володимир Цибулько переконаний, що Януковича не сприйме передусім Київ, інтелігенція. Для столиці, як і для західної України, «ця влада буде окупаційною». Цибулько не вірить, що команда лідера «Сили народу» розпадеться: «Союзники Ющенка сцементовані спільними втратами, а тому будуть до останнього з ним. Янукович може вдатись хіба що до індивідульного пошуку фігур у проющенківський коаліції».
Не сприятиме легітимності Януковича, як гадає Вадим Карасьов, і статус «кандидата від влади», бо нинішня влада не має довіри у суспільстві. Карасьов каже, що Януковичу обов’язково доведеться «йти на Говерлу», дорогою Кучми-2 – до «західняків». Але йому, як прогнозує Карасьов, не вдасться «підкорити захід» як Кучмі, бо «Кравчук був для тамтешніх виборців вимушеним кандидатом, а Ющенко є справжнім, щирим». До Європи «шлях буде закритим, а вплив Путіна посилиться на кандидата, який на виборах використовував російську карту». Єдиний шлях Януковича Карасьов бачить так: ліквідація правої опозиції, роздроблення її і, доки вона не оговталася, оголошення дострокових парламентських виборів. Новий парламент відтак можна буде «нафарширувати» передусім партіями своєї коаліції, а також дещо лівими і «декоративними» правими, тобто «технічними». Такий метод «політичної помсти», на думку Віктора Небоженка, буде дуже болючим, бо доведеться «різати по живому».
Усі зійшлися на одному – потрібен компроміс команд двох Вікторів. Водночас немає відчуття, що його шукатимуть. Бо нині не видно бодай чогось природного у політиці «загравання». А протистояння посилюється мало не щодня.