Грейс Келлі: від кінозірки до принцеси
Історія цієї незвичайної жінки чимось нагадує казку про Попелюшку. Хоч не було у житті Грейс Келлі – принцеси Монако – ні феї, ні кришталевого черевичка. Тільки талант, вдача і кохання. Цього року каліфорнійській дівчині, яка стала найвідомішою принцесою минулого століття, мало б виповнитися 75.
Грейс Патриція Келлі народилася 12 листопада 1929 року в Філадельфії. Її батько Джек Келлі до того часу вже був справжнім героєм міста. Адже йому вдалося зі звичайного каменяра перетворитися на власника фірми «Келлі. Цегельні роботи».
Мати Грейс, Маргарет Майєр, попри своє модельне минуле, не виховувала у своїх дочок відчуття стилю, а навпаки коротко їх стригла, намагалася прищепити байдужість до модного вбрання.
Тож не дивно, що Грейс росла сором’язливою, незграбною дівчинкою в окулярах, на яку хлопці мало звертали уваги. І саме тоді Грейс захопилася акторським мистецтвом.
Дебютувала вона дванадцятирічною у спектаклі «Не годуй звірів». А до 14 років Грейс уже стала «зірочкою» трупи «Лицедії старої школи».
У 16 років Грейс з бридкого каченяти несподівано перетворилася на чарівного лебедя. Від залицяльників не стало відбою. Але на сторожі став батько красуні, який «відбраковував» усіх хлопців, котрі, на його думку, не були варті її уваги. Оскільки Джек Келлі завжди був авторитетом для доньки, та беззаперечно скорялася його волі.
Закінчивши школу, Грейс і гадки не мала, що робитиме далі. Поки вагалась, набір до коледжу вже закінчився. І дівчині нічого не залишилося, як спробувати втілити свою мрію про акторську кар’єру. Вона вступила до Американської академії драматичного мистецтва. У цьому дівчині допоміг її дядько, відомий драматург Джордж Келлі. Хоча Грейс справді вдало виступила на прослуховуванні. У Нью-Йорку характер дівчини змінився – вона стала товариською, з нею було весело й легко спілкуватися.
Як і більшість студентів, Грейс шукала де б підзаробити. Тож незабаром почала зніматися в рекламі. Кар’єра манекенниці складалась успішно: протягом року фотографії дівчини з’явилися на обкладинках журналів «Редбук» і «Космополітен»; вона рекламувала все – від спідньої білизни до засобів проти клопів. Робота виявилася дуже прибутковою, однак перше, що робила Грейс із грошима – пересилала їх батькові, щоб він сплатив за навчання та житло.
Краще «Оскар», ніж шах
1948 року Грейс Келлі перейшла на другий і останній курс Академії. Тільки безумовно талановиті студенти могли пройти такий суворий і жорсткий відбір.
Саме тоді вона вперше закохалася. Її зарахували до групи Дона Річардсона, з яким у неї виник роман. Але тільки через рік Грейс наважилася познайомити Дона зі своїми батьками. Джек Келлі зустрів Річардсона недовірливо, а мати, покопирсавшись у речах Дона, виявила, що той одружений і попросила його залишити дім. А Грейс заборонили навіть зустрічатися з цим чоловіком.
Дівчина не довго сумувала. Цього ж року в неї спалахнув новий роман – з шахом Ірану Мохаммедом Реза Пехлаві. Він навіть запропонував їй стати його дружиною. Проте Грейс відмовилась...
На початку 50-х дедалі більшої популярності набувало телебачення. Там Грейс пройшла гарну акторську школу. Протягом трьох років вона знялася більш як у шістдесяти телесеріалах і вже по праву мала змогу вважати себе зіркою телебачення. Тоді ж вона вперше засвітилася у голівудському фільмі «Рівно опівдні». Картина до квітня 1952 року зібрала всі «Оскари», й Голівуд звернув увагу на чарівну білявку. Її почали запрошувати зніматися. А компанія МГМ підписала з актрисою семирічний контракт. У 26 років Келлі стала справжньою кінозіркою: вона знялася вже в кількох помітних кінокартинах, у тому числі відомого режисера Альфреда Хічкока.
Казкове кохання
1955 року акторка отримала «Оскара» за виконання головної ролі у фільмі «Сільське дівча». Тож її негайно запросили очолити американську делегацію на Канському фестивалі. Саме там Грейс зустріла свого «принца на білому коні» – справжнього принца Монако Реньє III. Майже півроку після зустрічі вони листувалися. А потім, якраз у Різдвяну ніч, принц Реньє Монакський прилетів до Філадельфії на сімейну вечерю родини Келлі, щоб просити руки Грейс. Цього разу досі непохитні батьки благословили молодят.
18 квітня 1956 року Патриція Грейс Келлі стала дружиною Реньє Альбера III, принца Монакського. Вона змінила роль голівудської зірки на більш значущу – принцеси. Грейс була щасливою, бо палко кохала чоловіка і, головне, знала, що він так само закоханий у неї.
Поява Грейс у Монако істотно вплинула на фінансове становище князівства. У принцесу закохалися всі – від малого до старого. Її вважали національним надбанням. А потік туристів після весілля приніс князівству небувалий прибуток. Сама Грейс спрямувала увагу на благочинність. Вона відвідувала будинки для старих і сиріт, відкрила лікарню, дитячий садок на допомогу працюючим матерям. А Червоний Хрест Монако під керівництвом принцеси став одним із найвідоміших у світі.
Грейс Келлі завжди мріяла про велику родину: дітей мало бути принаймні п’ятеро. Насправді ж вона змогла народити тільки трьох: принцесу Кароліну, спадкоємця престолу принца Альберта та принцесу Стефанію.
До виховання своїх дітей Грейс і Реньє ставилися серйозно. І хоча батьки були вимогливими, діти, звичайно, зростали в розкошах, особливо принцеса Стефанія – улюблениця родини. «Мама ставилася до нас по-американському: сердечно, тепло, але без сюсюкання. Усі наші дитячі таємниці і проблеми невідомо яким чином одразу ж ставали відомі їй. Нас постійно зігрівало її сердечне тепло», – згадує свою матір принц Альберт.
Сімейне життя Грейс Келлі не завжди було безхмарним. У принца Реньє не найкращий характер – запальний, дратівливий. Його настрій часто змінювався. І хоча в їхньому житті було багато гарних моментів, але Грейс дедалі частіше почувалася самотньою. Діти дорослішали, і Грейс проводила все більше часу, збираючи польові квіти, які потім сушила, клеїла на картон і вміщувала в рамку. Їй запропонували навіть влаштувати виставку своїх робіт. Успіх був приголомшливим. Але принц Реньє поставився до захоплення дружини досить скептично. У всіх на очах почав кепкувати з її починання.
У квітні 1981 року Грейс і Реньє відсвяткували срібне весілля. А за рік сталася трагедія. 13 вересня принцеса із молодшою донькою Стефанією виїхала у Монако. Того дня Грейс відмовилася від послуг водія й сама сіла за кермо. На одному з поворотів вона не впоралась із управлінням, і машина зірвалась у прірву. Донька відбулася переломами та синцями, а 52-річна принцеса Грейс від отриманих травм наступного дня померла.