Мета не завжди виправдовує засоби
ЗАЯВА прес-центру Київської міської ради
Нервозність, яка охопила штаби фаворитів виборчих перегонів під час підрахунку результатів голосування у першому турі, спричинила шквал взаємних звинувачень і образ. Та, схоже, двостороннім протистоянням ситуація не обмежиться. Активісти команд головних претендентів на президентський пост почали все частіше ставити під сумнів компетентність працівників територіальних та дільничних виборчих комісій, звинувачуючи їх в усіх гріхах.
Дісталося на горіхи і Києву. Керівник одного з центральних виборчих штабів Сергій Тигипко під час зустрічі з журналістами видав «на-гора» стільки порушень, начебто зафіксованих у столиці, що складається враження, ніби Київ у першому турі виборів став розсадником фальсифікаторів волевиявлення громадян.
Дозволимо собі засумніватися у щирості пана Тигипка. Хоча б із тих міркувань, що до Києва і в ході виборчої кампанії, і в день голосування було прикуто особливу увагу. Де, як не в столиці, була сконцентрована найбільша кількість вітчизняних і міжнародних спостерігачів, де, як не в Києві, було створено найсприятливіші умови для вільного і прозорого голосування. Де, як не в Києві, було вжито стільки заходів для забезпечення правопорядку.
Тому висловлювання Сергія Тигипка вважаємо щонайменше некоректними, а їх загальну тональність – образливою для киян. Можна зрозуміти настрій керівника штабу кандидата, який не набрав у Києві бажаної кількості голосів і значно поступився головному супернику. Але ж, крім інтересів своєї команди і бажання будь-що перемогти, є ще такі поняття, як людська порядність, чесність, і, зрештою, честь. У даному разі вони панові Тигипку, як видно, не знадобилися.
Та попри все, висновки Центрвиборчкому стосовно організації і проведення виборів 31 жовтня у Києві (а вони позитивні, бо порушень, які могли б вплинути на результати голосування у столиці, не виявлено) для міської громади, як і для України загалом, важливіші і вагоміші.
Сумно лише усвідомлювати, що деякі достойники, переконуючи всіх у своїй правоті, забувають про головні людські чесноти. Але ж історія цивілізації давно довела, що мета далеко не завжди виправдовує засоби!
3.11.2004 р.