2 листопада 2004 року, вiвторок №182 (17368) останнiй номер RSS
Головна ВИБІР КИЇВ УКРАЇНА ПОДРОБИЦІ СПОЖИВАЧ ВЕТЕРАНИ КУЛЬТУРА ГІСТЬ "ЯСК" ЖИТТЯ-БУТТЯ ПРАВО СПОРТ ДОБРИВЕЧІР

 КУЛЬТУРА
02.11.2004

Лірика та цинізм Сержа Гінсбура
Життя як акт мистецтва

У Києві, в приміщенні Національної кіностудії імені Олександра Довженка, з 4 по 7 листопада відбуватиметься фестиваль Сержа Гінсбура. У рамках цієї події – чотири художні фільми, виставка фотознімків та два концерти французької групи «Scenic Railway».

Серж Гінсбур – співак, актор, поет, кінорежисер, піаніст, фотограф, художник, письменник. Це була потужна постать, що впродовж років – з початку 60-х до початку 90-х – формувала імідж та задавала напрям сучасному мистецтву Франції. Як Енді Воргол в Америці, Гінсбур перетворив своє життя, зосібно й особисте, у самостійний акт чистого мистецтва. Гінсбур, однак, не боявся й комерційного мистецтва. Серед його телевізійних робіт – багато рекламних роликів, над якими він працював і як режисер, і як композитор. Гінсбур також володів унікальним мистецтвом створення скандалу – як ніхто до нього в поп-індустрії з часів маркіза де Сада. «Провокація для мене – це кисень», – любив повторювати Серж. Завжди, аж до смертельного серцевого нападу 2 березня 1991 року він був у полоні жаги життя та намагався вивчати його з усіх боків.
«Гінсбур один знав, як увійти в історію, як залишитися у вічності, – казав Жан-Люк Годар, – і не тільки знав, а й міг, і хотів, і робив – хоч би чим займався: музикою, новелістикою, поезією чи кіно».

Серж завжди був відданий жіночій красі. У різний час його натхненницями були Бріджит Бардо, Джейн Біркін, Катрін Деньов, Ізабель Аджані. Їх можна побачити на фотовиставці, яка відображає етапні події із життя Гінсбура.

«Я тебе люблю, і я тебе також... ні» (1976) – перший фільм, знятий Гінсбуром. Розповідає він про офіціантку з провінційного ресторану, яка закохується у водія-далекобійника нетрадиційної орієнтації. Свого часу стрічка була заборонена ледь не у всій Європі – як порнографічна. Цей фільм більше за інші «схожий» на самого Сержа Гінсбура: від лірики до цинізму – як від кохання до ненависті.

«Я вас люблю» (1980) – стрічка режисера Клода Беррі про жінку (Катрін Деньов), яка вирішила провести найбільш незвичний Новий рік у своєму житті. Вона збирає усіх своїх колишніх коханців за одним столом. У ролі – найкращі французькі актори: Жерар Депардьє, Жан-Луї Трентіньян, Андре Сушон та Серж Гінсбур.

«Шарлотта назавжди» (1986) – останній фільм Гінсбура, де головну роль виконав він сам, а героїню – його п’ятнадцятирічна донька Шарлотта. У центрі сюжету – стосунки сценариста-невдахи Стана та його доньки. Дівчина постійно тероризує батька натяками та прямими звинуваченнями у смерті матері через автокатастрофу, а Стан тим часом зваблює її подружок Терезу та Аделаїду. Це камерна картина, дія якої не виходить за межі паризької квартири.

«Еліза» (1995)  режисера Жана Бекера – про дівчину, яка виросла в сирітському будинку, але втекла звідти, аби знайти батьків. Сповнена болю драма про горе, пошуки кохання та щастя. У ролях – Ванесса Параді та Жерар Депардьє. Музику ж до «Елізи» написав Серж Гінсбур.

Катерина Володимирівна Лебедєва


02.11.2004   Легендарний гетьман: знову зустріч. Доля Івана Мазепи цікавила поетів, митців


02.11.2004   Тайські танці в Києві.




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.