Новобранці із Солом’янки

Осіння пора. Час українській молоді йти до війська. Невтомно працюють призовні комісії Києва. Трудяться й на Солом’янці. Адже, за словами голови району Олександра Стасюка, за кілька місяців треба провести 43 робочих засідання. На них планується запросити п’ять тисяч потенційних призовників. Хоча, зрозуміло,  не всі вони цього разу підуть служити в армію.

– Маємо призвати 154 хлопців, – ділиться робочими планами призовної комісії району її голова Олександр Стасюк. – Ніби й невелика кількість. Одначе вибрати справжніх молодців дедалі важче. Сучасні призовники у своїй більшості, на жаль, кволі молоді люди. Звичайно, можна нарікати на незадовільну екологію, непросте фінансове становище у сім’ях. Проте варто зауважити: сама юнь ігнорує здоровий спосіб життя. Скажімо, у бік спортивного майданчика, де знаходяться бруса, турніки, позирають одиниці. Займається ж на снарядах ще менша кількість. Одне слово, фізичне виховання й самовиховання нині – на найнижчому рівні.

– І все ж, очолювана вами комісія, гадаю, з честю виконає поставлене перед нею завдання. Де солом’янська молодь учиться захищати Батьківщину?

– Військову школу вона, звісно, проходить у межах України. Згідно із рознарядкою нинішні призовники солдатського досвіду набуватимуть у частинах, розташованих у Кам’янець-Подільському, Баришівці, Києві, Житомирі, Золочеві, Євпаторії, Шостці, Полтаві та інших містах.

– До речі, навесні близько 50 новобранців із району потрапили до військового навчального центру в Десні. За кілька місяців депутати райради побували там. Хлопцям передали вітання з дому, привезли солодощі. На місці ознайомилися із життям, побутом воїнів. Поцікавились, як вони виконують службові обов’язки. Як з’ясувалося, офіцери задоволені весняним набором. А відтак, керівник району, за поданням командування частини, відзначив солдатів подяками, цінними подарунками.

Повернувшись до Києва, депутати поспілкувалися з батьками воїнів, подякували їм за хороше виховання синів.

– Олександре Миколайовичу, нині в суспільстві побутує думка, що сучасний український солдат – голодний, напіводягнений молодик. Що можете сказати з цього приводу?
– У Солом’янському районі дислокується чимало військових частин. У службових справах доволі часто буваю у них. Відверто кажучи, у жодній не бачив чогось подібного. А приміром, у Десні обідали в солдатській їдальні. Страви подавали із одного котла. Тож з усією певністю можу сказати: наші військовослужбовці харчуються пристойно.

– Розкажіть, будь ласка, хто з нинішніх призовників має право на відстрочку?

– Згідно із законом тимчасова відстрочка надається юнакам, у котрих непрацездатні батьки та неповнолітні брат чи його сестра. Якщо у призовника дитина до трьох років, його також звільняються від служби, доки син або донька не досягнуть чотирирічного віку. На відстрочку має право призовник, у котрого двоє або більше дітей, дружина – інвалід. Якщо юнак хворий, йому надається час на лікування.

Передбачено також відстрочку для учнів училищ, технікумів, студентів вищих навчальних закладів. Хотів би звернути увагу студентів. Закон регламентує для них відстрочку лише один раз на весь період навчання. Таким чином він зобов’язує молоду людину вчитися сумлінно.