Дурняк із тушонкою
Уже за кілька кроків від головного входу до Експоцентру України я зрозумів, що спокійно прогулятися тут не вдасться – на центральній алеї нашвидкоруч майстрували величезну сцену, десятки молодиків розносили до наметів сотні ящиків з пивом та консервами, поблизу наметів кипіли приготування до якоїсь акції. Так, саме кипіли, адже з імпровізованих військових польових кухонь долинав різкий запах спецій, гречаної каші та солдатської тушонки.
На моє прохання роз’яснити, що тут діється, хлопці або не відповідали, або ж «чіста канкрєтна» просили почекати ще кілька годин. А щоб я не нудьгував, подарували мені відразу три літри пива та запропонували послухати музику, яку, до речі, можна було чути і до самої півночі (!) аж у районі центрального автовокзалу.
Після сьомої вечора автобуси та тролейбуси до головного входу Експоцентру почали під’їжджати за «німецьким» графіком, з інтервалом у кілька хвилин, доставляючи сюди сотні юнаків та ще більше підлітків.
Про щедрість слов’янської душі складають легенди, але щоб пиво та продукти харчування текли такою безкінечною рікою, такого ще не бачив. Близько дев’ятої вечора кільканадцять сотень «канкрєтна» сп’янілих підлітків почали «казитися» навпроти сцени, з якої лунали пісні популярних українських та заїжджих російських виконавців, якраз саме тих, котрі брали участь у передвиборному турне українського прем’єра «Молодь – за! Молодь проти!».
Однак проти кого були усі ці п’яні молодики лишилося, безперечно, загадкою. Адже не в одному з темних куточків виставкового центру то спалахували, то стихали суперечки та бійки…
Шкода було двох жіночок, які біля центральної огорожі бідкалися, що завтра їм удвох усе це доведеться прибирати. І всього за 280 гривень на місяць.