Дві перемоги в трьох матчах

Столичні повпреди знову не уникли осічки: каноніри звично поступилися в Луцьку. Зате по-справжньому порадувала заводська команда: оболонці вийшли переможцями в ужгородській битві за шість очок. Дві перемоги в трьох матчах: такого результату наші земляки досягли вчетверте в сезоні.

«Динамо» – «Борисфен» – 2:0

«Швидкий» гол, схоже, зіграв злий жарт із фаворитами: надалі кияни мало нагадували злагоджений ігровий ансамбль, що заслужив авторитету й на міжнародній арені вдалими виступами в Трабзоні, Римі, Мадриді та вдома проти німецького «Байєра». Хоча списувати ігрові огріхи та в’ялість групового маневру виключно на недооцінку суперника не варто. «Борисфен», як стверджують незалежні фахівці, спромігся на добре організовану протидію. А наприкінці поєдинку гості могли й засмутити Реву: спочатку Деркач опинився віч-на-віч із голкіпером, але не переграв останнього, а потім Гончар не поцілив у «рамку» з лінії карної зони… Обидва голи стали наслідком позиційних промахів оборони бориспільців. Спочатку центральні хавбеки залишили без опіки свого колегу за амплуа за сім метрів од воріт, і Гусин (а мова про нього) головою спрямував у сітку м’яч, що його подав з правого флангу Клебер. А в другому таймі Родольфо, долучившись до розиграшу Чернатом штрафного, також з «другого поверху» вдарив повз голкіпера, випередивши на якусь мить Карамушку. В інших епізодах або динамівці були малопереконливими, або надійно діяв Михайлов-молодший.

«Закарпаття» – «Оболонь» – 1:2

Як з’ясувалося, без дискваліфікованого снайпера Целих ужгородцям непросто реалізувати ігрову перевагу. Принаймні цього разу його партнерам у завершальній стадії майже безперервного наступу відверто не таланило: ні Гурці, який небезпечно виконував штрафні, ні Кобину з Мацюком… Але й «Оболонь», зігравши організовано в обороні, заслужила похвали. Тим паче, за те, що зуміла переграти «Закарпаття» його ж тактичною зброєю. Контратаки киян виявилися насправді гострими і ефективними. Якби Мазуренко ще й пенальті реалізував, то результат протистояння безпосередніх конкурентів був би справедливішим.

«Волинь» – «Арсенал» – 1:0

Лучани виграли завдяки феноменальному вмінню свого капітана грати в повітрі: Сачко, скориставшись подачею Тришовича, забив м’яч ударом головою. Проте господарі обмежилися мінімумом із максимуму слушних нагод. Особливо наполегливим виявився колишній канонір Ганцарчик, який принаймні тричі був близьким до успіху, ведучи прицільний обстріл арсенальських воріт далекобійними «пострілами». На щастя для гостей, бездоганно захищав останній рубіж Байрашевський. Підопічні Баранова, за оцінками фахівців, продемонстрували недостатню фізичну готовність і кінцівку матчу провели доволі непереконливо. Не дивно, що саме в дебюті, коли ще сил у футболістів було достатньо, кияни були по-справжньому близькими до успіху: Іванов, який активно відіграв увесь матч, зручною передачею вивів на ворота господарів Ковальчика, проте польський легіонер «Арсенала» скористатися нагодою не зумів.