Серцем до людей

Із кінця серпня в Києві на вул.Фролівській, 1/6 діє міська громадська приймальня кандидата в президенти Віктора Януковича. Мені довелося побувати тут двічі – на початку вересня і через півтора місяця. І щоразу був приємно  вражений діловою атмосферою, порядком і затишком, що насамперед  впадають у вічі.

Спостерігаючи, як працівники приймальні спілкуються з відвідувачами, розумієш, що потрапив не до якоїсь бюрократичної контори, не до черствих чиновників, а до людей, які щиро бажають розібратися в кожному питанні й допомогти. Відвідувачів тут завжди чимало: за два місяці в приймальні побувало понад дві тисячі киян і жителів інших регіонів. Крім того, понад тисячу звернень надійшло поштою, надано понад півтори тисячі консультацій по телефону тощо. За цими сухими цифрами – людські біди, життєві проблеми, сподівання «достукатися» до чиновницького сумління.

Розповідаючи про кількість відвідувачів, координатор по роботі з районними приймальнями Борис Царенко зауважив: «Питання не в тому, скільки людей звернулося до нас, а радше  в тому – скільки проблем удалося розв’язати. Так ось: нині вже на наші запити надходить усе більше позитивних відповідей, – їх близько 70 відсотків. Гадаю, що чиновники зважають на авторитет людини, від імені якої ми звертаємося. Професіоналізм наших фахівців, зокрема юристів, теж сприяє позитивному розв’язанню проблем. Ось «свіжа» відповідь: Подільська райдержадміністрація надала інваліду компенсацію за проїзд – 120 гривень. Тож вирішилося питання про супроводження інваліда, який, маючи путівку, сам не може доїхати до санаторію.

«Вважаю, – продовжує пан Борис, – такі приймальні мають діяти і в позавиборний час, де людям, особливо літнім, які недостатньо знають закони, надавали б юридичну допомогу. Скажімо, щодо того ж перерахунку пенсій, на що скарг у нас багато. Бо чиновницькі структури чи то через брак часу, а чи через небажання, «відфутболюють» цих немічних людей. А грошей на юридичну консультацію в пенсіонерів немає. Багато також нарікань на жеки. Скажімо, не подали вчасно тепло. Хоча розпорядження відповідне вже є, ТЕЦ дає тепло, але нема кому відкрутити отой, перепрошую, звичайний вентиль…»

На моє запитання про контингент відвідувачів Борис Царенко відповів, що  звертаються здебільшого малозабезпечені люди, переважно похилого віку. Однак заходить і молодь.  Її здебільшого турбують  проблеми житла. Трапляються й випадки спекуляції. Наприклад, жінка продала квартиру, переїхала до сестри, у якої теж чимала сім’я, а потім звертається до приймальні, аби допомогли поліпшити житлові умови. Тут, звісно, вивчили питання і дали  відповідь. Є й такі, що вже отримали житло, здають його в оренду, а самі так і живуть у гуртожитку, а поплакатися про свої проблеми приходять  до приймальні. Але пан Борис зазначив, що часом чуєш про такі людські біди, що аж серце щемить…

До приймальні надходить також багато подяк. Скажімо, юрист-консультант Наталя Ляпідевська допомогла киянину Володимиру Анохіну виграти в Дарницькому суді справу, яка тягнулася майже рік.

– Торік Володимир Анохін і його син потрапили в автокатастрофу, – розповіла пані Наталя. – Водій вантажівки, з вини якого сталася ДТП, загинув  на місці аварії. Син Анохіна тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні. В.Анохін подав позов на ВАТ «Дарницький завод ЗБК», де працював водій.  Але суддя не знайшов аргументів на користь позивача. Після нашого втручання цю справу взяв під контроль голова суду і нещодавно  ухвалено відповідне позитивне рішення. Володимир Анохін отримав компенсацію за матеріальні й моральні збитки.

Є люди, яким, крім правової допомоги, потрібна моральна підтримка, порада психолога.

– До нас часто звертаються люди, в яких негаразди в сім’ях, – каже психолог Людмила Шамрай. – Нерідко не можуть порозумітися батьки і діти. Намагаємося допомогти, повернути віру в те, що в кожного є достатній потенціал, щоб самому змінити свою долю.

– Знаєте, перед тим, як відкрити міську громадську приймальню кандидата на пост президента України Віктора Януковича, у декого були сумніви в доцільності цього, – продовжує розмову керівник приймальні, заступник начальника міського виборчого штабу В.Януковича, депутат Київради Микола Казаков. – Мовляв, є ж приймальня Кабінету Міністрів – навіщо ще й громадська? То я скажу так. До приймальні уряду громадяни звертаються з усієї України як до найвищого органу виконавчої влади, який очолює Прем’єр-міністр. Як і в будь-якій державній установі, тут чітко діє визначена процедура, порядок розгляду таких справ, заяв та скарг громадян, який потребує досить тривалого часу – 30 днів. А людині хочеться вирішити своє питання якнайшвидше. Але це не головне. Ви розумієте, що є багато питань, які стосуються суто місцевих проблем: конкретного будинку, двору, транспортного маршруту або поліклініки тощо. У громадян є і свої проблеми: хтось потребує лікування, а не може його отримати, комусь жек не видає довідки, когось не задовольняє розмір пенсії, а іншого – судове рішення. Люди звертаються до нас із найрізноманітнішими питаннями, які мали б вирішувати на місці. Йти ж до Кабінету Міністрів із цим людина часто не наважується чи просто не вважає за потрібне, а ось можливість завітати до громадської приймальні, де їй завжди раді й ніколи не скажуть, що питання, мовляв, не того рівня, звичайно ж використовує.

Двері цієї приймальні не закриваються з 9-ї до 20-ї години, у суботу за розкладом – до 15-ї, але фактично вона працює до пізнього вечора.

– У приймальні є юристи, психологи, економісти, учителі, колишні працівники служби захисту прав споживачів, – веде далі Микола Казаков. – Намагаємося по можливості вирішити питання, не відкладаючи на потім. Інколи достатньо одного телефонного дзвінка, щоб покласти край тяганині, до якої дуже часто, на жаль, вдаються чиновники.
Ось що пишуть нам кияни. «Прошу надати матеріальну допомогу у зв’язку зі смертю сина. …Операція, опромінення, лікування, похорони – у нас зібралися великі борги… і немає жодної надії!» – пише Меланія Степанівна Сироватка, ветеран війни і праці. «…Нашу наукову пенсію мали перерахувати протягом трьох місяців після подання заяви. Усі затребувані документи – із квітня 2004 р. у Святошинському районному управлінні Пенсійного фонду України, але пенсію не перераховують…» – скаржаться працівники ВАТ «НДІ ЕМП», ВАТ «Авіа-прилад», ДП ВТК «ЕЛМА». Василь Миколайович Краменецький, інвалід ВВВ

I групи, пише, що газова плита в його квартирі вийшла з ладу ще 2002 року, а без неї неможливо жити… Є.І.Деркач ще 2001 року інвестував свої гроші в будівництво житла, але до сьогодні його так і не отримав. Із звернення інваліда II групи через виробниче каліцтво Валентини Олександрівни Бондарчук з’ясувалося, що вона протягом трьох років не отримувала потрібних ліків та не змогла пройти курс реабілітаційного лікування. Ліквідатор аварії на ЧАЕС, інвалід I групи Євген Григорович Двояковський просить вирішити питання щодо забезпечення його транспортом для пересування. Громадянка І.С.Климова скаржиться з приводу порушення її права на встановлення телефону на пільгових умовах.

– Звичайно, жодного такого листа ми не залишаємо без уваги, – каже пан Микола. – Не просто пересилаємо заяви і скарги громадян до чергової інстанції, а уважно вивчаємо їх, коментуємо, виходячи з чинного законодавства та обставин конкретної справи, чітко висловлюємо свою позицію, своє ставлення і бачення розв’язання проблеми. Нам особливо не потрібно було себе рекламувати. Про добрі справи люди дізнаються швидко: образно кажучи, працює «бездротовий» телефон. Аби приймати всіх і оперативно вирішувати питання, ми відкрили, окрім міської, аналогічні приймальні в усіх районах Києва. Вони теж працюють з повним навантаженням.

Керівник Оболонської районної громадської приймальні Ольга Бондаренко розповіла про жахливий випадок: мати вигнала з дому на вулицю свою 22-річну доньку з двомісячною дитиною. Жителька Оболоні Олександра П., повернувшись із пологового будинку, не змогла потрапити до квартири, бо її мати замінила замки на броньованих дверях і не пустила доньку з «незаконнонародженим» малюком додому. У відчаї молода мама прийшла до громадської приймальні – попереду зима, у неї жодних засобів для існування, немає ані роботи, ані грошей, на руках – голодна дитина. Дівчині надали матеріальну допомогу, залучили до розв’язання її проблеми низку соціальних служб міста. Адвокат уже розпочав підготовку до судового засідання, яке зобов’яже матір дівчини або надати житлову площу, або через суд продати квартиру і розподілити виручені кошти відповідно до закону.

Жодного звернення не залишають поза увагою, приміром, у Деснянській районній приймальні. Тут десятьом ветеранам допомогли отримати безплатні путівки на лікування, одному хворому – зробити коронографічне обстеження в Інституті серцево-судинної хірургії ім.Миколи Амосова, а також вирішили питання зубного протезування та проведення операції кільком жителям округу за рахунок бюджетних коштів.

Днями до цієї громадської приймальні звернувся голова ради ветеранів жеку-309 Володимир Старицький і повідомив, що в інваліда ВВВ I групи Івана Седельникова виникла серйозна проблема – зіпсувався холодильник, а грошей на його ремонт немає. На прохання приймальні керівництво майстерні з ремонту побутової техніки, що на вулиці Бальзака, 60, пообіцяло безоплатно відремонтувати Івану Антоновичу холодильник. Більше того, вирішили всім інвалідам війни ремонтувати холодильники безоплатно. Господарям зіпсованої техніки доведеться платити лише за запчастини.

До приймальні ж у Голосіївському районі звернулися жителі аж із Дніпро-дзержинська з проханням вжити невідкладних заходів із запобігання затопленню техногенними водами і через загрозу техногенної катастрофи. Надіслано листа голові Дніпропетровської облдержадміністрації Володимирові Яцубі й отримано відповідь, що це питання перебуває на контролі облдержадміністрації. З цією метою вже виделіно гроші – 30 тисяч гривень.

…Допомагають тут не лише людям. До міської приймальні якось прибився котик. Його нагодували, обігріли і він… оселився тут. Підробляє «психологом» для працівників приймальні. Тож, наслухавшись розповідей про людські біди, можна відпочити душею і серцем, погладивши чи погодувавши Ваську, який почувається тут уже справжнім господарем.