Київський полюс вічної мерзлоти
Писати нині про морозиво ніби недоречно, бо ж за вікном уже – перші заморозки. Але саме о цій порі мені вдалося побувати на одному зі столичних холодокомбінатів, бо ж у розпал сезону тут така гаряча пора, що їм не до журналістів.
Утім, і нині на київському полюсі вічної мерзлоти (цілорічно у холодильниках об’ємом 7 тисяч м2 – 25 – 30о С) вистачає турбот, бо ж і холодної пори року є багато охочих поласувати його продукцією – смачним морозивом. Серед них – і я. Звісно, не на холоді, а скажімо, в затишному кафе, барі чи навіть удома. Є спеціальне так зване м’яке морозиво, яке подають у закладах громадського харчування.
Щодоби на підприємстві виготовляють 15-20 тонн морозива, а подекуди й усі 30. Щоправда, нинішній та минулий роки не можна вважати показовими, адже влітку ми більше грілися на сонці, аніж ховалися у затінок.
– Та попри все ми успішно виконали і навіть перевиконали наші плани, – не без гордості зауважив начальник відділу маркетингу Вадим Ослянський. – Якість нашого продукту втішна. На весняній всеукраїнській виставці «Світ морозива та холоду» морозиво «Масяня» і «Пікантне» удостоїлися «золотих» медалей. Киянам, гостям столиці та й усім українцям воно дуже смакувало.
Однак не втрачають своєї популярності й давно відомі класичні види: «Хрещатик», «Каштан», «Плодово-ягідне», які успішно посунули, а невдовзі й витіснили імпортне морозиво. Ви, либонь, ще пам’ятаєте, як у 90-ті роки на продовольчому ринку України домінували зарубіжні ласощі, серед них й морозиво: яскраві барвисті обгортки, але смак не той. Тепер виготовляємо та споживаємо своє, вітчизняне і можемо не сумніватися в його якості.
Виготовляють, розфасовують цей продукт в основному жінки, а ось до холодильників їх не допускають – оберігають. Це – прерогатива чоловіків. Теплу фуфайку, валянки, ватні брюки, шапку вони не знімають упродовж року. Навіть тоді, коли за вікнами +30оС. Справжні полярники. А по-іншому й не можна. Холод загартовує людей – рідко хто скаржиться на застуду.
– У нас – специфічна робота, – продовжує Вадим Петрович. – Коли у всіх сезон відпусток, ми прискорюємо темп виробництва, піклуємося про тих, хто насолоджується сонцем і теплом. Відпочиваємо восени та взимку.
– А ви любите ласувати морозивом? – поцікавилася я.
– Щоб дуже, то ні. Хоча від плодово-ягідного не відмовлюся. Це не просто морозиво. А вітамінка. Воно виготовляється із свіжих ягід, які ми самі заготовляємо влітку, низькокалорійне, що дуже важливо для тих, хто дбає про свою фігуру, і корисне, особливо навесні, коли на ринку ще немає свіжої полуниці, смородини, персиків та абрикосів.
Окрім звичних брикетів, холодокомбінат виготовляє торти з морозива – такі собі невеликі витвори кондитерського мистецтва. До чого тут кондитери? А до того, що звичайний пломбір вони прикрашають кремовими трояндами, свіжими ягодами. Переважно виготовляють двокілограмові торти, які коштують близько 25 гривень. Можуть за бажанням замовника зробити й 20-кілограмовий. Такий десерт прикрасить будь-який святковий стіл на бенкеті.
Морозиво може зберігатися впродовж року. Певна річ, у холоді. А щоб транспортувати його на далекі відстані, не обов’язково мати рефрижератор – достатньо засипати продукцію сухим льодом. На підприємстві є цех сухого льоду (єдиний у Києві, та й в Україні таких небагато). Товар цей користується великим попитом, особливо в оптовиків. Купив за 4 гривні кілограм такого льоду і можеш спокійно везти продукти, що швидко псуються, на далеку відстань. Однак треба бути з ним обережним – не брати голою рукою, бо може обпекти шкіру. Коли такий лід тане, то виділяється сизий димок, а не вода.
Наразі холодильниками підприємства користуються орендарі – зберігають у них рибу та м’ясо. Морозива у прохолодну пору року виготовляють мало – розробляють нові його види. Вадим Петрович мене запевнив, що наступного літа вони потішать українських гурманів новинкою. Якою – комерційна таємниця. Почекаємо до літа.