Незрячі голосуватимуть самостійно
У світі близько десяти відсотків людей із обмеженими фізичними можливостями, яких у нас називають просто інвалідами. В Україні таких людей близько трьох мільйонів, із них понад 60 тисяч громадян із обмеженим зором. Як зауважив директор Фонду регіональних ініціатив Василь Стадник, ці громадяни залишаються осторонь передвиборної агітаційної кампанії та змушені користуватися послугами сторонніх осіб під час голосування. А це порушує конституційне право обирати президента України шляхом таємного волевиявлення, адже сторонній радник може на власний розсуд поставити хрестик у бюлетені.
На Заході для голосування людей з обмеженим зором існує спеціальна техніка: у Канаді використовують трафарет-додатки, а в США незрячі користуються новітніми електронними методами. Україна поки що не може дозволити таку розкіш, як електронне голосування навіть для зрячих людей, тому скористається канадським досвідом. Саме про це йшлося на семінарі-тренінгу «Забезпечення реалізації виборчих прав громадян із вадами зору під час президентських виборів».
На цьому заході розповіли про трафарет-додаток, за допомогою якого голосуватимуть незрячі в Україні. Трафарет-додаток, виготовлений рельєфно-крапковим способом друку за методом Брайля із перфопаперу, потрібно накласти на бюлетень і ставити помітку в спеціальному віконечку. Щоправда, тут є певна небезпека: трафарет має бути дуже точним, адже похибка на два міліметри може призвести до зміщення позначки у бюлетені навпроти іншого кандидата у президенти. До того ж виборчі кабінки не обладнані зручним столиком, відтак найменший зсув трафарету може спричинити невиправну помилку.
Для того, щоб всі виборці з обмеженим зором проголосували, потрібно 38 тисяч трафаретів (як правило, на виборчу дільницю досить буде одного трафарету, хоча в місцях компактного проживання людей із вадами зору трафаретів буде більше). Є побоювання, що не встигнуть надрукувати потрібну кількість трафаретів, оскільки форма виборчого бюлетеня стала відома лише днями.
Але ж голосування – це вже майже фініш виборчого марафону. А як людині із обмеженим зором визначитися, за кого голосувати, адже програми на звичайному папері вони прочитати не можуть. Аби зарадити цьому, підготовлено спеціальну 4-годинну касету, яку можна прослухати на тифломагнітофоні (відрізняється від звичайного магнітофону меншою швидкістю і кількістю звукових доріжок – замість двох стереодоріжок там чотири монодоріжки). Також буде розповсюджено 700 примірників автобіографій кандидатів у президенти та їхніх програм, виконаних брайлівським методом. Щоправда, не всі інваліди зору зможуть визначитися самостійно, адже не всі вони володіють брайлівським методом читання. Тому остаточно від послуг «радників» відмовлятися поки що рано.
Такий експеримент проводився на минулих президентських виборах, але, за словами Василя Стадника, він був обмежений у фінансово-інтелектуальному плані. На цю процедуру на нинішніх виборах ЦВК витратить порівняно з іншими виборчими витратами мізерні кошти, оскільки фінансовими донорами стали Канадська агенція з міжнародного розвитку (надала 119 тис. грн.) та координатор проектів ОБСЄ в Україні (122 тис.грн.).