У серце – мрію, в руки – ремесло
Кому не доводилося чути нарікань на те, що, мовляв, безплатної позашкільної освіти нині нема, тому діти й підлітки тиняються, знічев’я потрапляючи в погані компанії, роблячи дурниці, а то й скоюючи злочини? Таке справді було і в Києві, але недовго. У кожному районі нині працюють Центри позашкільної, технічної, художньої творчості, спортивні секції та всілякі гуртки. Депутати Київради і районних рад змагаються, хто більше коштів виділить на цю добру справу й чиї вихованці виборять призові місця на олімпіадах, конкурсах та інших змаганнях. Київський міський голова Олександр Омельченко тримає освіту – шкільну й позашкільну – на особистому контролі, начальник Головного управління освіти й науки столиці Борис Жебровський сприяє втіленню нового й передового. Окрім того, що позашкільна освіта рятує дітей від згубних звичок і зламаних доль, вона виявляє обдарування й таланти, котрі нерідко стають справою всього життя. У святошинському Центрі творчості дітей та юнацтва, що на вулиці Чистяківській, у технічному та естетичному відділах одночасно займається 1078 дітей та підлітків.
Від керівника залежить найбільше
Наталя Брюховецька, педагог із двома вищими освітами (викладач музики і світової художньої культури та історикознавець) очолила Центр творчості дітей та юнацтва Святошинського району в листопаді минулого року. Дарма, що молода, досвід має. Викладала старшокласникам світову художню культуру й працювала заступником директора школи з виховної роботи. Своє діло знала й любила, але переконана, що позашкільна освіта – демократичніша й лояльніша, бо кожна дитина може обрати собі справу до смаку.
1959 року верстатобудівний завод на Ґалаґанах (нині – концерн «Веркон») створив гурток «Юний технік». Сьогодні тут функціонують десятки гуртків і секцій двох напрямів – технічного і естетичного. Вихованці гуртка авіамоделістів Олег Савенко та Дмитро Коваль зафіксували на аеродромі «Чайка» рекорд на швидкість у престижних загальноміських змаганнях. Авіамодельний гурток виборов перше місце на столичній виставці моделей і за це космонавт Леонід Каденюк подарував їм свою книжку. Воно й не дивно, адже дітей із 1968 року навчають інженери АНТК ім. Антонова Борис Болібок і Олександр Балун. Торік перше місце на міському конкурсі з радіо-електроніки вибороли вихованці Едуарда Шварцкопа. Викладач гуртка технічної творчості Іван Рябикін виховав Юрія Вітковського і Миколу Кучера, котрі сконструювали невеличку, але вельми продуктивну крупорушку і стали переможцями на загальноміській виставці. Захистили свій винахід у Малій академії наук і навідріз відмовилися продавати ідею й сам винахід. Напевне, чимало технічних талантів виявлять гуртки судномоделювання, технічного креслення, дизайну, фотостудії, де улюбленої справи навчає Володимир Давиденко. І слава Богу, що діти завдяки ЦТДЮ не розминуться з цікавим дитинством і, можливо, майбутньою професією.
Наталя Василівна з таким захопленням розповідає про технічний напрям роботи, про гурток картингістів, яких навчає ентузіаст і професіонал Іван Рябикін (каже – на таких людей молитися треба), що це навіть трохи дивує, адже директорка – естет.
– Так і має бути, – говорить Наталя Василівна. – Технічні традиції ЦТДЮ сильні, перемоги переконливі, тож ми й надалі це розвиватимемо. Шкода, звісно, що через брак коштів наші картенгісти не мають змоги брати участь, як колись, у загальноміських змаганнях (техніка недосконала), але це – не головне. Хлопці знають конструкцію картингу, бо не просто катаються, а й лагодять, замінюючи деталі чи виготовляючи їх власноруч. Кожен з них уміє працювати на столярному, фрезерувальному і шліфувальному верстатах. Це виховує відповідальність і вміння доводити розпочате до кінця. Один малий картингіст раніше був «важкою» дитиною, неуважним на уроках, пропускав їх, нічим не цікавився. Сьогодні його не впізнати – має непогані оцінки з усіх предметів. От вам і реальна користь від демократичного позашкільного виховання.
Що кому до душі припаде ЦТДЮ Святошинського району є чим пишатися. Ансамбль народного танцю «Криниченька», якому виповнилося майже 30 років, залишає по собі незабутнє враження скрізь. Позаторік йому присвоїли звання «Зразковий», а до 8 Березня нинішнього року худож-нього керівника Елеонору Дудар, викладачів Наталю Лозовик і Любов Мартинюк Київський міський голова Олександр Омельченко нагородив Почесними грамотами. Лауреат Міжнародної премії імені Гулака-Артемовського Елеонора Дудар блискуче навчає дітей не лише гарно танцювати, а любити й знати все рідне, українське. Танцівників тепло приймали на відкритті Будинку Європи, на вечорі пам’яті композитора Людмили Височинської у Президент-отелі, на Всеукраїнському з’їзді вчителів. «Криниченька» – лауреат фестивалю «Фольклорограма». Концерт-презентація авторської телепрограми «Обряди і звичаї українського народу» і «Українські народні казки» став непересічною подією в мистецькому житті. Перемоги в міських і районних конкурсах щорік частішають. Вихованка Елеонори Дудар Олена Рахуба викладає в ЦТДЮ сучасні танці, завдяки чому ансамбль «Едельвейс» теж набуває популярності. В танцювальних колективах займаються п’ятирічні малюки, випускники, студенти.
Директорка ЦТДЮ мріє створити власну телестудію, аби школярі вивчали телерепортерську (та й тележурналістську) справу, і студію звукозапису, але з приміщеннями поки що проблеми. Юні репортери зніматимуть концерти «Криниченьки» та «Едельвейсу», згодом – і кліпи. Саму «Криниченьку» пані Наталя мріє перетворити на копію хору імені Верьовки, об’єднавши її з театральною та вокальною групами. Де візьмуть кошти? Директорка дуже пишається, що колектив робить усе це самотужки. Талановитого сценариста й режисера мають. Це – професіонал Ярослав Панічев. Підхопила цю ідею й завідувачка естетичного відділу Зінаїда Євсюкова. І до художньо-естетичного, і до технічного відділу ЦТДЮ Наталя Василівна хоче залучити більше малечі: їм однаково корисно створювати не-складні моделі, співати, танцювати й експериментувати на сцені. Що кому до душі припаде.
Давно очолює студію живопису Лариса Ізаак. Талановита вчителька любить мистецтво і прихиляє до цього вихованців. Художник – дизайнер КБ «Антонов» Іван Тиняков – навчився живопису в неї, а коли підріс – яскраво, казково, з фантазією розмалював дві стіни однієї зали. Ще одна її вихованка – десятирічна Настя Гоголь виборола «Ґран-прі» на престижній виставці з 500 малюнків.
Хтозна, де й провести лінію між технічним і художньо-естетичним напрямами роботи ЦТДЮ? Маленьким прийшов до гуртка «Умілі руки» Вадим із неблагополучної родини. Заявив, що любить дерево, дуже швидко почав творити дива різьблення й столярної справи. Став столярем-краснодеревщиком, покинув батьків, котрі дали життя, але вкрали дитинство, бо пиячили, створив власну сім’ю й допоміг вирости сестричці. Директорка каже, що в серцях викладачів є іскра любові до дітей, тому всі гуртки і студії творчі.
На підтримку друзів – велика надія
Торік, 28 листопада, у ЦТДЮ відбулося районне свято – День позашкільника, яке припало якраз на 15-річний ювілей ансамблю сучасного танцю «Едельвейс». Заступниця начальника управління освіти району Уляна Борушевська вручила Подяки й Почесні грамоти голови району Володимира Мазепи, начальника Головного управління освіти Бориса Жебровського та керівника районного управління освіти. Генеральний директор концерну «Веркон» Василь Перфілов, котрий багато років разом із попереднім директором, а нині президентом «Веркону», депутатом Київради Валентином Дрозденком підтримував створений їхнім підприємством Центр творчості дітей та юнацтва навіть у економічно тяжкі часи, подарував «Едельвейсу» музичний центр і пообіцяв сприяти й надалі. Запросив Наталю Василівну на виробничу нараду «Веркону», представив начальникам цехів і попросив допомагати. Одразу ж у ЦТДЮ прийшли інженери й майстри, аби визначити обсяг робіт із ремонту й відновлення токарного, слюсарного, фрезерувального та інших верстатів.
Пообіцяв допомогу й директор ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», депутат Київради по 62-му виборчому округу Семен Борисенко. До Нового року він порадував усіх 48 працівників ЦТДЮ гостинцями й дуже гарними листівками. Раніше Семен Іванович оздоровив у пансіонаті «Сузір’я Таврії» 25 вихованців Центру й пообіцяв зробити це й нинішнього літа. Наталя Василівна подала список понад 100 дітей із малозабезпечених родин і сподівається, що їм вдасться відпочити. Торік Семен Іванович подарував необхідні лампи і стартери, за рахунок спонсорських коштів відремонтував витяжні системи у майстерні. Пообіцяв Семен Іванович встановити міський телефонний зв’язок, бо верконівська лінія надто перевантажена. Мріє колектив ЦТДЮ про справжній центр інформатики. Гарний початок є: депутат Борисенко подарував 5 комп’ютерів, але нема відповідного приміщення. Потребують ремонту інші майстерні та лабораторії. Від Семена Борисенка вже приходили фахівці, роздивлялися, що треба робити, й Наталя Василівна з нетерпінням чекає на рішення депутата.
– Нам гріх скаржитися, – каже директорка. – Районна держадміністрація виділила кошти на капітальний ремонт санузлів, бо там усе не просто застаріло – зогнило й поіржавіло, адже вже 66 років. Володимиру Олександровичу Мазепі – низький уклін, бо за попередні 17 років на це не виділялося й копійчини. Сподіваюся на спонсорську допомогу. Заможні люди, підприємці повинні розуміти, як це важливо – зайняти корисною й цікавою справою понад тисячу дітей і підлітків, врятувати їх від згубних звичок і втраченого майбутнього. У мікрорайоні Ґалаґани Центр позашкільної творчості дітей та юнацтва знають і люблять, бо власних дітей сюди приводять колишні гуртківці. Мрію, щоб так було й надалі.