Під гаслом «Майбутнє наших дітей»
За останніх кілька років жіноче населення Києва спромоглося відновити репродуктивну здатність української нації, принаймні на місцевому рівні. За статистикою, народжуваність у столиці нині переважає смертність. Це також підтвердили експерти громадської екологічної організації «Мама-86», яка готує свої пропозиції до Четвертої конференції на рівні міністрів із навколишнього середовища і здоров’я в Будапешті, що відбудеться там у червні цього року.
Однак народження цілком здорової дитини за нинішніх екологічних і соціально-економічних умов для майбутніх батьків стає мрією. Експерти «Мами» твердять, що за останній рік у Києві різко (до 30 відсотків) почастішали випадки народження недоношених дітей, дітей із вродженими вадами, а повноцінна, без медичного втручання, вагітність стала рідкістю. У київських пологових будинках за п’ятибальною шкалою новонародженим «п’ятірку» ставлять дуже рідко. Звісно, погана екологія не є тим єдиним і вирішальним чинником, що впливає на здоров’я майбутньої мами і дитини. Важливе значення для органічного розвитку дитини мають і стосунки в сім’ї, і шкільна атмосфера, і повноцінне харчування, і організація літнього відпочинку. Проте, якщо ці питання можуть бути вирішені на локальному рівні (батьками, керівництвом школи тощо), то проблема забруднення повітря чи води потребує державного втручання. Саме тому Четверта екологічна конференція в Будапешті відбуватиметься під гаслом «Майбутнє наших дітей». Основним політичним документом конференції стане Європейський план дій «Навколишнє середовище і здоров’я дітей», на базі якого держави-члени конференції (у тому числі й Україна) зможуть розробити свої національні плани дій.
Щоб плани не залишалися планами
Наша держава вже брала участь у минулій конференції 1999 року в Лондоні і розробила свій національний план дій з охорони довкілля. Більше того, були складені такі ж плани на місцевих рівнях, зокрема в Києві. Термін їх дії було розраховано на 2000–2005 роки. Проте, як свідчать представники «Мами-86», він залишився майже невиконаним. За твердженням голови Постійної комісії з питань екологічної політики Київської міської ради Даніеля Карабаєва основною причиною недостатнього виконання плану є нестача коштів.
Громадська організація «Мама-86» внесла свої пропозиції щодо пріоритетів України в галузі охорони навколишнього середовища. Серед них має бути чотири основних пункти: забезпечення якісною питною водою сільських жителів України, встановлення суворого контролю за шкідливими викидами в повітря, розв’язання проблеми наслідків радіоактивного впливу на здоров’я дітей і безпека продуктів харчування (перегляд державних нормативів щодо застосування консервантів, ароматизаторів та інших хімічних сполук). Керівництво організації також вважає недоцільним створювати нові програми і плани з охорони довкілля, які не можуть бути реально профінансовані з державного бюджету. Натомість воно рекомендує працювати за принципом «мінімуму»: скласти кошторис такого плану, фінансування якого було б можливим за цієї економічної ситуації в державі.
Починати можна з туалетів
Тим часом здоров’я дітей у столиці щороку погіршується. Найвразливішими, за даними «Мами-86», залишаються діти віком до 6 років, у яких ще не зміцніла імунна система. Вони все частіше хворіють на бронхіальну астму, хвороби крові (у школах важко знайти дитину з нормальним рівнем гемоглобіну), щитовидної залози, захворювання органів травлення. Причому всі ці хвороби спричинює погана екологія: неякісна вода, продукти харчування, забруднене повітря і радіоактивні речовини. Про дітей із сільської місцевості, може бути окрема розмова, адже в сільських школах часто навіть немає туалетів у приміщенні. Їх будують на шкільному подвір’ї (про яку репродукцію може бути мова, коли дівчата змушені «ходити в туалет» на морозі). Воду ж до сільських шкіл подають з перебоями, а якщо беруть із місцевих колодязів, то там вона майже завжди не відповідає санітарним вимогам. Регіональні представники організації, перевіривши якість води в одній із віддалених сільських шкіл і виявивши в ній величезний вміст нітратів, звернулися до місцевої санепідемстанції з вимогами надати відповідні документи, або, принаймні, на словах пояснити ситуацію. Однак працівники цієї служби навіть не знали, що вони відповідальні за якість питної води в тому колодязі. Зрештою, працівники «Мами» таки очистили колодязь і діти отримали чисту воду, позаяк на той час організація проводила кампанію «Питна вода в Україні».
Цікаві дані по Києву оприлюднила «Мама» за результатами опитування проведеного доктором соціологічних наук Олександром Стегнієм у квітні цього року. Так, опитаних з Солом’янського району найбільше непокоїть забруднення повітря автотранспортом, жителі Дніпровського району висловили стурбованість через хімічні речовини і викиди виробництва, а от респонденти зі Святошинського найнебезпечнішою для здоров’я своїх дітей вважають радіацію. Щодо наслідків чорнобильської катастрофи, то третина учасників анкетування визнала їх основною причиною погіршення їхнього здоров’я і лише троє з опитаних відповіли, що на здоров’я їхньої родини впливають їнші чинники.
І вже вкотре виникло питання, чому ж проблемами, що потребують державного втручання займається громадська екологічна організація? Виявляється, громадські організації у всіх цивілізованих країнах представляють громадськість у державних органах влади. У нашій державі цей процес тільки починається.