Безвиграшна серія

Сьогодні в Києві «жовто-блакитні» зіграють черговий міжнародний спаринг. Цього разу в ролі суперників буде словацька національна команда. Для вітчизняної дружини зустріч матиме насправді особливе значення, хоча й не вийде за рамки товариської.

У компанії з Лобановським

Останньої за часом перемоги наші футболісти досягли ще в червні минулого року, коли взяли гору над вірменами в матчі, що відбувся на львівському стадіоні зі символічною назвою «Україна». Після того національна дружина змінила тренера й шість міст, однак пізнати смак перемоги більше не змогла. Відтак безвиграшна серія головної вітчизняної команди досягла семи поєдинків, що стало повторенням історичного антирекорду. Також не принесли нам бодай одного успіху й сім зустрічей впродовж 2001 року, коли національною командою керував Валерій Лобановський. Натомість «співтворцями» нинішнього «досягнення» можна вважати двох його учнів – Леоніда Буряка й Олега Блохіна. Невтішна серія Лобановського не перешкодила його підопічним дістатися до світового плей-оф. А от Буряк свій шанс остаточно змарнував, так і не пробившись до призового дуету в єврокваліфікації. Тим часом Блохін лише готується до офіційної прем’єри…

Одинадцять дебютантів

Але й у нового наставника представницької дружини ситуація доволі складна. Мова не тільки про те, що під проводом Олега Блохіна вона ще не здобула жодної перемоги. Більше непокоїть інше: формально засудивши свого попередника за неефективні кадрові експерименти, Блохін насправді практикує той же підхід до справи. У трьох міжнародних спарингах він уже задіяв тридцять одного футболіста, у тому числі й одинадцятьох цілковитих дебютантів. Можуть з’явитися нові виконавці і в сьогоднішньому поєдинкові зі словаками. Втім, «головний» не забуває нагадати про кредит довіри, що відпущений йому на підготовку до старту в світовій кваліфікації. «Кадрові пошуки триватимуть постійно, проте експериментів заради експериментів не буде, – заявив наставник української «націоналки» після програного македонцям березневого матчу. – Ми вже значною мірою визначилися з основними виконавцями, а своєрідну презентацію нової команди проведемо в червневій зустрічі з французами на виїзді».

Базовий клуб

Блохін не приховує, що проти чемпіонів Європи, радше всього, зіграє «жовто-блакитна» дружина, сформована на базі «Дніпра». Принаймні поки що, і сьогоднішній спаринг із словаками має знову підтвердити це, більшість у збірній країні становлять дніпропетровці. Для відносно короткої (починаючи з квітня 1992 року) історії головної футбольної команди країни ця подробиця насправді значуща, якщо не сказати вагоміше – етапна. Бодай тому, що досі базовим клубом української «націоналки» вважалося лише «Динамо». Та й то до початку двадцять першого століття, коли найавторитетніші гравці київського суперклубу майже повним складом опинилися в зарубіжних колективах різного рангу. Вибір «Дніпра» зумовлений плідною працею Євгена Кучеревського й першими успіхами провінційного гранда на міжнародній арені. Проте складається враження, що й сам «головний» досі не переконаний у беззаперечності свого вибору. «Важко сказати, який вигляд матимуть дніпропетровці, наприклад, у червні, – зауважив незадовго до спарингу в Македонії Блохін. – Адже «Дніпро» форсував підготовку до лютневого євроматчу в Марселі…» Втім, особливого вибору в Олега Володимировича взагалі не існує: базовим клубом національної команди може бути тільки «Дніпро». Бо в складах інших лідерів українського чемпіонату переважають зарубіжні виконавці.

Якість селекційного відбору

Однак у сучасному футболі принцип комплектування головної команди країни на базі одного клубу зустрічається нечасто й стосується, здебільшого, недостатньо розвинених футбольних держав. А посилання на збірну СРСР, як аргументований приклад для наслідування, не витримує жодної критики хоч би тому, що світ після розвалу радянської імперії змінився докорінно. Як і Україна – в тому числі. Тим паче неефективним є прагнення використати з метою налагодження ігрового механізму системні блоки сумнівної якості. Мова про те, що далеко не всі футболісти «Дніпра», що їм Олег Блохін надав шанс виявити себе в національній команді, відповідають рівневі її стратегічних завдань і загальному призначенню. Не виключено, що в збірній, яка пройде випробування французами (в червні) й англійцями (в серпні), напередодні старту відбіркової кампанії з’являться й футболісти, що з об’єктивних причин не брали участі в цьогорічних виступах під проводом нового наставника. Не забуваймо, що тривалий час лікувалися, й саме з цієї причини не встигли заявити про себе Федоров, Дмитрулін і Несмачний. Але якщо ці відомі майстри (чи їм подібні – наприклад, Зубов) знову вийдуть на звично високий для себе рівень (достатній для того, щоб отримати запрошення стати під жовто-блакитний прапор), то Блохін зіткнеться з додатковими труднощами, зумовленими необхідністю шукати нові кадрові й тактичні зв’язки, а також шліфувати їх у стислі строки. Аби пом’якшити можливі проблеми, й існують міжнародні спаринги. Сьогоднішній зі словаками – важливий саме в цьому аспекті. Він має забезпечити необхідну якість селекції. Зважаючи на це, зустріч обіцяє бути неабияк цікавою не лише з огляду на результат…