Гегемонія Реброва

У стрілецькому реєстрі столичного гранда зазначені прізвища вісімдесяти бомбардирів і чотирьох гравців чужих клубів, які мимоволі стали помічниками «блакитно-білих», узявши свої ворота. Двадцять троє динамівців відзначилися десятьма й більше влучними ударами в календарних матчах українського чемпіонату. А п’ятеро забивали м’ячі для «Динамо» не менш як у п’яти сезонах. Останнім (поки що) в стрілецькому реєстрі з’явилося прізвище бразильця Клебера…

Беззаперечним лідером стрільців і досі залишається Сергій Ребров, який ще влітку 2000 року подався в зарубіжні мандри. Історичний флагман повів лік голам у своєму шостому виступі за «Динамо». Сталося те 16 жовтня 1992 року в київському матчі з «Кривбасом». Вісімнадцятирічний форвард у другому таймі замінив легендарного Анатолія Дем’яненка, коли господарі поступалися вищоліговому новачкові з Кривого Рогу. І саме «постріл» Великого Малюка на останніх секундах гри врятував тодішнього віце-чемпіона країни від історичної – найпершої в рідних стінах – поразки в чемпіонаті країни. Відтоді Ребров забив 93 м’ячі, відзначаючись у кожному з восьми сезонів, що їх провів у динамівській дружині.

Як і Ребров, забивали м’ячі у восьми чемпіонатах України білоруські легіонери Валентин Белькевич і Олександр Хацкевич. А якщо й інший динамівський ветеран – Андрій Гусин, який тривалий час лікувався після травми, ознаменує повернення до великої гри бодай одним влучним ударом, то снайперів з восьмисезонним доробком у флагманській команді країни стане четверо.

А тим часом обнадіює стрілецький спурт Максима Шацьких. Узбецький легіонер дебютував у «Динамо» 24 липня 1999 року, замінивши Володимира Єзерського в домашній зустрічі з «Карпатами» одразу по перерві. Прем’єру можна вважати й символічною, бо той поєдинок ознаменував черговим хет-триком Ребров. А вже наступного ігрового дня кияни розгромили «Чорноморець», і до трьох м’ячів найвлучнішого динамівця новітніх часів свій прем’єрний гол додав і Шацьких. Уже в найпершому сезоні Максим став князем стрільців українського чемпіонату, здолавши гросмейстерський 20-голевий рубіж, а в чотирьох наступних довів свій особистий рахунок до 60 забитих м’ячів. Зрівнявшись, до речі, за цим показником з легендарним Андрієм Шевченком…

У сучасному футболі вдаватися до прогнозів, так би мовити, з далеким прицілом – справа невдячна. Бодай тому, що кадрові зміни навіть у колективах з традиціями бувають калейдоскопічними. З урахуванням цього, можна хіба що побажати Максимові Шацьких виступати за «Динамо» ще років зо три. За такої умови він обов’язково стане найпершим динамівським стрільцем- «сотником» у національному чемпіонаті України. Бо розраховувати на когось іншого в найближчі п’ять-шість років узагалі нереально. Тож на повернення снайпера до великої гри після хвороби симпатики столичного гранда чекають з особливим нетерпінням.