Решетом воду носимо

Прокоментувати ситуацію ми попросили начальника Державного управління екології та природних ресурсів у Києві Миколу МовЧана.

– Ми витрачаємо мільйони гривень для того, щоб посадити дерева, – зазначив Микола Михайлович. – Але якою буде їх подальша доля – вже нікого не цікавить. У День довкілля висадили кілька тисяч дерев. Поставлене  завдання виконали. Але ж чи приймуться ці саджанці – всім байдуже. От і носимо воду решетом!

Щодо каштанової молі, то через те, що вона відкладає яйця на нижньому боці каштанового листка, шкідника дуже важко знищити, бо заражене дерево обробляють пестицидами тільки зверху. Залишається лише зрізати уражені дерева або робити димові завіси. Але основна проблема в тому, що нині система захисту зелених насаджень зовсім не налагоджена.

Зима була теплою, і тому слід чекати на масовий вихід шкідників. А якщо такі з них, як американський білий метелик, луговий метелик і каштанова міль потраплять на схили Дніпра, то буде крах! Уже упродовж двох років вимагаю поновити роботу станції захисту рослин. Раніше там працювало 18 спецмашин. Ще з початку весни вони обробляли рослини, знищували шкідників, які ховалися в щілинах кори, підживлювали дерева. Нині ж цим ніхто не займається.

 Раніше для знищення шкідників застосовували отрутохімікати. Нині з’явилися нові, безпечні для людей, препарати, які використовують для обробки зелених насаджень – витяжки з трав, різних видів полину, тютюновий пил, соснові відходи тощо. Щодо каштанової молі, то її можна знищити. Для цього потрібно було до того, як розпустяться бруньки, обробити уражені дерева пестицидами або ж зробити димові завіси. На жаль, зараз це вже неможливо, бо станція захисту (там нині працює лише одна машина) замість того, щоб захищати зелені насадження, навпаки, знищує їх бензопилами. Та й бруньки розпустилися...