Її ім’я – камерарія охріделла
Приблизно десять років тому в Україні з’явився новий вид шкідника каштанів – каштанова мінуюча міль (тобто та, що мінує листя). Гусінь цієї молі розвивається в середині листової пластини дерева і знищує її.
Поява була прогнозованою
Ще 2002 року до Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України приїхав представник станції садівництва із села Неслухів, що на Львівщині. Наукові працівники відділу систематики ентомофагів і екологічних основ біометоду Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, яким керує доктор біологічних наук, професор Марина Зєрова, побачили фото та живого, досі невідомого в Україні шкідника. Відповідальним за роботу над його дослідженнями призначили наукового співробітника Миколу Нарольського. Він розповів, що одразу ж після такого візиту всі насадження у Києві та прилеглих до нього лісопаркових зонах обстежили на наявність мінуючої молі. Найчисленнішою вона виявилася в районі селища Корчувате-2. Найбільш заражені міллю каштани в Голосіївському та Дарницькому районах. Фахівці склали карту, на якій вказали місцезнаходження шкідника. Вони також визначили, у яких напрямках поширюється міль. «Швидше за все до нас її «завезли» транспортом», – припускає Микола Борисович.
Готуйтеся до страшного
Міль провела в Києві свою першу зиму і невдовзі почне масово розмножуватися. Через кілька тижнів з’являться її метелики і почнуть відкладати яйця. «Щоб розв’язати проблему, потрібно її вивчити», – зауважила Марина Зєрова. Але ж для цього потрібні кошти! За допомогою звернулися до постійної комісії Київради з питань екологічної політики. Звичайно, нині у столиці проблем і без цього вистачає, а от грошей, на жаль, – навпаки. Тому й доводиться виходити з того, що є. Уже середина весни, а ще жодних заходів по боротьбі зі шкідником не вжито. Отож, перше його покоління плодитиметься спокійно.
Осіннє цвітіння
Після того, як увесь листок замінує міль, він засохне і опаде. Приблизно з середини літа каштани будуть голі. Зазвичай дерева упродовж літа запасають всі поживні речовини до осені і зими. Коли міль повністю знищить каштанове листя, то дерево почне цвісти восени. Адже таке явище – природна реакція нормальної рослини, щоб відновити втрачені сили. Таким чином, каштани після пошкодження міллю та скидання листя не накопичують їх і в зимівлю входять ослабленими. Микола Нарольський пояснив, що повторне цвітіння каштанів вказує на їх сильну виснаженість. А якщо так повториться тричі чи більше, то дерева починають гинути. На Закарпатті каштани вже вимирають, бо міль туди потрапила раніше. Якщо в Києві зараз не вжити термінових заходів, то через два роки столичні широколисті красені загинуть. «Цьому посприяє ще й сильна загазованість повітря та засоленість ґрунту після зимового посипання тротуарів сіллю», – боляче зітхає Марина Зєрова. До того ж цю проблему досліджують в Україні лише в київському Інституті зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України.
А боротися нелегко…
Враховуючи те, що кінський каштан у великій кількості росте на Балканах і як декоративну рослину його використовують у Європі для озеленення міст ще з XVII століття, Євросоюз 2001 року ухвалив спеціальну програму «CONTROСAM» з бюджетом понад 1,76 млн. євро. Ці кошти передбачені на вивчення каштанової мінуючої молі і розробку заходів боротьби з нею.
Нині вже існує кілька методів знищення цього шкідника. Один із них, і поки що найдоступніший для нас, – це збирання та спалювання опалого листя. Проте абсолютно все не збереш. До того ж спалювати листя у Києві заборонено, адже при цьому виділяються шкідливі гази. А обприскування крон інсектицидами – хімічними препаратами – несе загрозу для екології та мешканців столиці. Новим методом боротьби з каштановою міллю стали феромонні пастки. Феромон – це пахуча речовина, яку виділяють самки для приваблювання самців. Нині такі речовини синтезують штучно. Невелику трикутну картонну коробочку із спеціальним невисихаючим клеєм та феромоном чіпляють на гілках. Самці летять на запах і «прилипають» навіки. Проте для використання такого засобу необхідні значні кошти, бо запатентували феромон за кордоном.
Щоб не застосовувати хімічних методів боротьби, у деяких країнах (США, Японія) велися пошуки комах-ворогів молі, які б знищували її яйця та личинки. Але й досі таких, які б робили це ефективно, не знайшли. Звичайні ж птахи їх або не їдять, а якщо й знищують, то у незначній кількості.
Плодючість неймовірна
Мінуюча каштанова міль за літо розмножується 4 рази. Якщо не прибирати того листя, що опадає влітку, то з’являться нові метелики і знову відкладуть яйця. У результаті, з кілограма опалого листя може вийти приблизно 80 тисяч метеликів шкідника. Микола Нарольський розповів, що міль літає дуже погано і тому практично увесь час знаходиться біля дерева. На 10 квадратних сантиметрах площі стовбура може розміститися 80-100 цих комах. «Поки що найдієвіший метод боротьби зі шкідником – це знищення його першого покоління», – наголосив Микола Борисович. Якщо ж цього не зробити, то незабаром міль почне розмножуватися в геометричній прогресії.