Кропива не лише жалить

На узгірках, повернутих до сонечка схилах, вже прокльовуються ланцетно-пилчасті листочки кропиви. Як тільки запримітять те, бувало, бабуся, так одразу й посилають:

– Біжи-но, дитинко, нащіпай, будемо борщик варити…

Листочки, хоч і молодесенькі, ніжнесенькі, але вже кусаються – захищаються, значить. Проте зривати їх – одне задоволення: пахнуть-бо весною, свіжістю і молоденькими огірочками. А який же смачний борщ виходить з оцими листочками! То вже мовби смак дитинства та пахощі весни.

– Кропива ж (загалом її налічується до півсотні видів, а в нас найчастіше стрічається дводомна і жалка), – розповідає лікар-фітотерапевт Валентин Щербина, – настільки багата на вітаміни та мікроелементи, що вона – мов справжня зелена аптека. Окрім глікозидів, дубильних речовин, каротиноїдів, хлорофілу, органічних кислот, у ній містяться вітаміни С, В2, В3, К1 (до речі, тільки у свіжому листі – при сушінні руйнуються!), а також мікро- і макроелементи кремнію, заліза, міді, марганцю, бору, титану, нікелю…

До речі, багатьох дивує такий факт: вітаміну С у кропиві міститься більше у 2,5 раза, ніж у лимонах, у 7 разів – ніж у вишнях, у 10 – ніж у картоплі чи яблуках. А кількість провітаміну А (каротину) сягає 50 мг. Має кропива значну кількість фітонцидів, тому захищає від хвороб маленьких курчат, нею рибалки перекладають щойно виловлену рибу, щоб не псувалася.

Хоч як дивуйтеся, але кропива – настільки важлива лікувальна рослина, що за допомогою неї лікують стійкі запори, диспепсію і шлункові кольки, алергію та атеросклероз. Вона поліпшує обмін речовин, застосовується як кровоспинний, сечогінний засоби, виявляє жовчогінну дію. Її застосовують для збудження апетиту, при кропив’янці, нервовому розладі, коклюші, ядусі, ревматизмі тощо. Дуже корисно вживати кропиву в їжу, наголошує Валентин Щербина, бо вона складова лікувального дієтичного харчування.

Найчастіше готують різні салати, і це, мабуть, правильно: при термічній обробці деякі корисні речовини руйнуються. Проте без окропу не обійтися: у колючих волосинках кропиви міститься кислота, котра і спричиняє опіки. Для її знешкодження потрібно хвилини дві-три потримати листя в окропі. Дати йому охолонути й стекти. До нього додають петрушку, зелену цибулю, щавель, можна огірок, помідори тощо. Обов’язково варто додавати олію, сметану, майонез. Додають також подрібнене варене яйце, волоські горіхи, оцет, лимонну кислоту або сік із лимона. Але найбільше у такому салаті має бути, звичайно, листя кропиви.

Можна готувати із листям цієї рослини навіть вареники: по півкілограма кропиви та борошна, троє яєць, дві цибулини, 30 грамів масла. Готують тісто, дають полежати йому з півгодини, потім підсмажують на маслі цибулю, змішують із кропивою, начиняють вареники (невеличкі) і варять, як звичайно.

Можна зробити биточки: 200 г кропиви, 400 г пшеничної каші, 40 г жиру, сіль за смаком. Кропиву бланшують, змішують із кашею й обсмажують, формують акуратні биточки. Смажать на жирі.

Кропиву можна засолювати (50 г солі на 1 кг листя), сушити, щоб потім її порошок використовувати для супів, млинців чи котлет. Можна приготувати сік – кілограм листя пропускають через м’ясорубку, віджимають крізь марлю, змішують з літром холодної перевареної води. Можна його пропастеризувати 15 хв. при температурі +70°С і закрити капроновими кришками у простерилізовані банки – це трохи продовжить можливість використання.

Готують коктейлі: 4 ст. ложки соку кропиви, 2 склянки березового соку, 4 ст. ложки портвейну, 4 кубики льоду; 200 г соку кропиви, 350 г морквяного соку, 25 г соку лимона, 5 кубиків льоду; 200 г соку кропиви, 200 г соку хрону, 15 г соку цибулі, 2 кубики льоду, трохи солі.

Можна приготувати супову заправку, перемішавши склянку сухої подрібненої кропиви із насінням кмину, сухими петрушкою чи кропом. Цікавий рецепт вершкового масла із кропивою: 65 г кропиви і стільки ж конюшини пропускають через м’ясорубку, натирають 35 г хрону, перемішують це з вершковим маслом (можна і до півкілограма), а потім роблять бутерброди, використовують як приправу до каші тощо. Навіть для пиріжків начинку готують з цієї рослини, додаючи до кілограма листя 5 яєць, 100 г вареного рису та сіль і спеції – до смаку.

Незвичайна ця рослина – кропива, хоч і стрічається нам на кожному кроці…