Національні товариства об’єднуються в партію
На черговому засіданні ради Асоціації національно-культурних об’єднань України говорили здебільшого про політику. Зокрема було утворено робочу групу із узгодження позицій близько ста об’єднань національних меншин щодо створення на їхній базі нової політичної партії.
Від політреформи члени асоціації чекали передусім забезпечення прав національних меншин. Але наразі мають лише втрати через трансформацію виборчої системи. Кроком назад назвав президент асоціації, народний депутат України Олександр Фельдман перехід на пропорційні вибори Верховної Ради, обласних, районних і міських рад. Бо «різко знижуються можливості національних меншин для забезпечення політичного представництва власними силами».
Мажоритарний принцип виборів давав можливість етнічним групам, що проживають компактно, провести в парламент своїх представників. Тепер цей варіант неможливий. Втрачено і право на участь у місцевих виборах громадських організацій, зокрема й національно-культурних об’єднань. Тепер таке право мають лише партії чи їхні блоки.
Як наголошували делегати, 78 відсотків населення України становлять українці. За винятком росіян, які за даними останнього перепису мають 17%, інші меншини, навіть найчисельніші, налічують менше одного відсотка. Водночас для того, аби партія провела у парламент своїх представників, вона має набрати 3 відсотки, тобто не менше 750 тисяч голосів.
Більшість промовців, критикуючи нові виборчі закони, наголошували на необхідності внесення до них змін. Делегати згадали й виступ Президента Л.Кучми на Громадянському форумі на підтримку політичної реформи, який теж нарікав на недосконалість законів. Отже, асоціація очікує змін і хоче ними скористатися.
Зокрема пропонується знизити прохідний бар’єр для партій, що представляють інтереси нацменшин, як це практикується в Німеччині й Польщі. Для забезпечення свого представництва у виборчих списках делегати зборів пропонували використати «квотний принцип». Під час обговорення політреформи такий принцип пропонувався, правда, безуспішно, для представництва жінок в партсписках. За такою ж схемою, вважає О.Фельдман, можна запровадити і квоти для національних меншин, що нараховують менше, ніж три відсотки населення. Скажімо, у кожній двадцятці списку має бути хоча б один представник нацменшин.
Нардеп Іштван Гайдош пропонував у ВР й інші поправки до виборчого законодавства. Але за них проголосували лише близько сотні парламентаріїв.
Проте, враховуючи нинішні реалії, президент асоціації запропонував два альтернативні шляхи – створення на основі усіх національних меншин власної партії чи взаємодію з діючими політичними силами, за списками яких можна пройти в парламент. Останній варіант уже було випробувано на минулих виборах: у блоці «Наша Україна» перемогли лідери кримськотатарського народу Мустафа Джемільов і Рефат Чубаров, а за списками блоку «За єдину Україну» у парламент пройшов представник Спілки вірмен України Нвер Мхітарян.
Нині в Україні діє кілька проросійських політичних структур. Незважаючи на чималу кількість росіян і російськомовного населення України, вони не змогли потрапити до парламенту. Тому, на думку Олександра Фельдмана, не варто створювати партії з однієї етнічної групи, аби не посилити розкол в суспільстві за національною ознакою. А ось спільна партія національних меншин могла б бути дієвою, і, на думку президента асоціації, мала б шанси на успіх. Щоправда, треба врахувати й те, що подібну партію вже колись намагалася створити Лариса Скорик, але «шансів» наразі не досягла.
Делегати створили робочу групу із створення нової партії і направили у Верховну Раду кілька звернень. Вони просили врахувати інтереси національних меншин при адміністративно-територіальній реформі та якнайшвидше ухвалити нову редакцію закону «Про національні меншини в Україні», що його підготували О.Фельдман та І.Гайдош і який вже отримав позитивну експертну оцінку Ради Європи. Законопроект нині розглядає профільний комітет ВР, але члени асоціації хвилюються, аби «такий «розгляд» не тягнувся роками».