Матрьошки на шахівниці

Розвантажити центральну владу від невластивих їй функцій муніципали прагнуть давно. Зокрема про це йшлося під час круглого столу «Адаптація Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» до Європейських стандартів», організованого Радою Європи і профільним парламентським комітетом за участю Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України.

Однак центр не поспішає позбутися тягаря своїх повноважень на місцях, особливо в царині формування і виконання бюджетів. Голова комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко вважає наявну систему влади абсурдною. «Виконавча вертикаль виправдовувала себе, коли дев’яносто відсотків власності належало державі, – каже парламентарій. – І найкращий час для муніципальної реформи зараз, коли змінюється владна еліта. Якщо ми не використаємо ці «п’ять хвилин», то ще десять років займатимемося самими обговореннями».

Те саме, пам’ятається, Анатолій Матвієнко говорив і півроку тому. А ще обіцяв, що новий закон про місцеве самоврядування буде ухвалено у січні-лютому. «Останні політичні події змусили пригальмувати процес. Якщо ми хочемо косметичної реформи, то можна ухвалювати закон хоч зараз. Коли ж надавати місцевому самоврядуванню реальні права, треба спершу внести зміни до Конституції», – пояснив Анатолій Сергійович, який брав участь у розробці одного з проектів змін до Основного Закону. Що ж він пропонує? Передусім – реформувати адміністративно-територіальний устрій. Нині районний поділ України нагадує шахівницю: між населеними пунктами повно «білих плям», по суті, «нічиїх» територій. На практиці виходить, що часом громада не має права розпоряджатися прилеглим до її села ставком. Муніципали вимагають принципу повсюдності самоврядування і запровадження територій юрисдикції. Тоді стане зрозуміло, хто повинен платити податок на ці землі – основне джерело наповнення місцевого бюджету.

Друга больова точка – розмежування повноважень місцевих держадміністрацій та рад, які сьогодні дублюються. Те саме спостерігається й на різних рівнях місцевого самоврядування – так званий фактор матрьошки. Муніципали вимагають матеріального підкріплення делегованих радам повноважень. Щоб не вийшло так, як із підвищенням рівня мінімальної зарплати: держава, яка зобов’язана його профінансувати, цього не зробила. А спитають усе одно з міських, сільських та селищних голів. Муніципали впевнені, що всі питання місцевого значення повинна вирішувати територіальна громада. А держадміністрації займатимуться контролем. «Влади має бути стільки, щоб нею ефективно розпорядитися», – підсумував Анатолій Матвієнко. Більшість апологетів місцевого самоврядування не схвалює політизації місцевих рад, яка відбудеться у зв’язку із впровадженням пропорційної системи виборів. А представник Ради Європи Мартін Прієдітіс стверджує, що річ не в системі, а в тім, чи вона працює. Адже найдемократичніший закон про вибори нічого не вартий, якщо результат залежить від «математиків» на дільницях, а не від політичних уподобань населення.

Тим часом самому Анатолієві Матвієнку закидали політичні компроміси під час проведення конституційної реформи, явно не на користь самоврядування. Незважаючи на те що на засіданнях «муніципальних» круглих столів часто виступають представники центральної влади, за лаштунками все має інший вигляд. Скажімо, той же А.Матвієнко розповідав, що представники обласних держадміністрацій силоміць змушували міських та сільських голів блокувати обговорення «Концепції ефективного місцевого самоврядування». Воно, за словами нардепа, стане могильником центральної влади.