«Рогоносці» винайшли кібер-детектива

Неабиякого поширення в новому тисячолітті набули так звані віртуальні зради. Як вдалося дослідити програмістам університету Гейнесвіля, що у штаті Флорида, Інтернет перетворився на справжній рай для невірних подружжів. Він не лише «зводить» партнерів, а й гарантує цілковиту анонімність зустрічі та контактів. Знечещені чоловіки збилися з ніг, аби вслідкувати за своїми невірними «половинками».  І знайшли-таки вихід. Тоді як звичайний приватний детектив не в змозі підсобити, йому на поміч може прийти... віртуальний. Піонером серед комп’ютерних нишпорок став француз на англосаксонське прізвище Ален Стівенс.

Сам він називає себе першим кібер-детективом. У світ віртуального звідництва мсьє Стівенс потрапив цілком випадково: якось один з його клієнтів (а тоді майбутній кібер-детектив був звичайнісіньким програмістом) попросив увести в його домашній комп’ютер програму keylogger, за допомогою якої можна фіксувати й передавати через певні інтервали часу послідовність літер, попередньо набраних на клавіатурі. Яким же було його здивування та якою була лють клієнта, коли вони з’ясували, що дружина власника комп’ютера використовувала Інтернет для призначення побачень коханцеві.

Стівенс працював тоді в Парижі, у фірмі, що проводила фінансові розслідування. Після цього випадку він зрозумів, що в його житті настає новий період. Повернувшись додому, а родом він із Канн, з тих самих, де відбувається знаний у всьому світі фестиваль, Ален Стівенс розпочав власну справу – бюро віртуального розслідування. За девіз він собі обрав: жодних дощів та холоду, жодної біганини, жодної лупи та затемнених окулярів, перевдягань та шпигунства – тільки спокій та клацання на клавіатурі. Скажете, яка тут романтика? А пан Стівенс скаже: «Зате бариші які?!»

Відтоді минуло шість років. Каннський кібер-детектив став відомим, кількість клієнтів зросла настільки, що нишпорці, аби трохи відпочити від численних запрошень на конференції та консультації новачків у новій справі, довелося видати спеціальну книгу з віртуального стеження «Гід кібер-детектива». «Я просто вражений – наскільки багато можна знайти інформації в Інтернеті про звичайну просту людину. І це мене насправді налякало: а якщо хтось надумає те все взяти під контроль?»

Крім подружніх зрад, кібер-детектив, на замовлення підприємств, відстежує тих звільнених службовців, які перед тим, як піти, гучно грюкнули дверима, тобто стерли дані архівів  й технічні секрети виробництва. Щоправда, відстежує він не людей, а те, що вони знищили. Пакет послуг Алена Стівенса коштує чотири тисячі євро за два місяці стеження. За контроль за персональним комп’ютером він править 200 євро на місяць, а пошук слідів потрібної особи клієнтові обійдеться в 60 євро.