Як не потрапити на «кредитний гачок»

У Києві сьогодні спостерігається бум розвитку торговельних мереж і водночас споживчого кредитування. Практично в усіх торговельних мережах активно
пропонується продаж товарів у кредит

Кредитування здійснюють банки-партнери, з якими у магазинів є довгострокові угоди. Крім того, банки пропонують усім охочим відкрити кредитну картку, «не виходячи з супермаркету».
Так чи інакше, а купувати в кредит все-таки легше і простіше. Лише через деякий час громадяни починають розуміти просту істину – береш чужі гроші на якийсь час, а віддаєш свої назавжди. У результаті усе більше киян потрапляють у справжню боргову кабалу і велику частину свого заробітку змушені витрачати на оплату відсотків по кредитах.
Як же не потрапити в «кредитну пастку»? Для цього потрібно знати основні хитрощі, до яких вдаються банки і торговельнІ мережі, щоб «зловити» громадянина на «кредитний гачок».

Кредитні картки
в супермаркетах
Якщо нещодавно для того, щоб відкрити кредитну картку, кияни повинні були завітати до відділення банку, то зараз вони можуть зробити це, не виходячи за межі супермаркету. В деяких торговельних мережах можна придбати кредитну картку, маючи лише паспорт і ідентифікаційний код. Проте часто, коли щасливий володар кредитної картки починає розраховуватися за кредитною лінією, він з прикрістю помічає, що змушений заплатити за користування кредитом 20-30, а то і всі 50%.
Щоб цього уникнути, достатньо вивчити пропозиції декількох банків і обрати картку того, де кредитна пропозиція буде вигіднішою і без «прихованих відсотків».

Як не попасти
в кредитну кабалу
«за 15 хвилин»
При «швидкому оформленні» кредитів дуже часто різниця між реальною і декларованою процентною ставкою може сягати величезних розмірів. Так, наприклад, при «декларованих» 10-20% річних і 1-2% щомісячних комісій реальна ефективна ставка складає 50-70% річних. У торговельних мережах при жорсткій конкуренції без маркетингових хитрощів важко продати навіть найнеобхідніші товари і послуги. Що вже говорити про споживчі кредити, до яких українці почали звикати лише декілька років тому.
Приблизно така ж ситуація характерна і для сусідньої Росії, де активний розвиток споживчого кредитування почався набагато раніше. Щоправда, в Росії найближчим часом має вступити у дію закон «Про споживче кредитування», де будуть прописані основні правила взаємин позичальників з банками. Згідно проекту закону, банки будуть зобов’язані інформувати позичальника про те, скільки у результаті він повинен заплатити за наданий кредит. Крім того, вступає в силу рішення Центрального банку Росії, що вимагає від банків розкривати ефективні ставки за кредитами (реальну вартість кредитів з урахуванням усіх комісій). Так уже давно роблять банки Великої Британії і США, де питання споживчого кредитування врегульовано законодавчо. Наприклад, розміщуючи на рекламних буклетах умови кредитування, західні банки зобов’язані зазначати розмір реальної процентної ставки: поряд з великим написом «Кредит під 0%!» часто знаходиться майже непомітна фраза «Реальна ставка – 10% річних».
В Україні ж поки що немає ніяких законодавчих обмежень, які регулюють ринок споживчого кредитування. Тому він розвивається надзвичайно бурхливо.
Найпопулярніші кредитні програми пропонують оформлення кредиту за рекордно короткий термін – 10-15 хвилин. Проте в кредитах, що оформляються нашвидкуруч, зустрічається дуже багато «підводних каменів». Може статися, що в поспіху, підписуючи кредитний договір, покупець не помітить прихованих підпунктів, що стягують з нього додатковий відсоток за обслуговування кредитного рахунку, штрафи і пеню за прострочення платежів і т. ін. Зрештою, до моменту погашення кредиту споживач може виявити, що його товар вже достатньо застарів і продається за ціною значно нижчою, ніж та, за яку він її придбав.
Кияни сьогодні тільки вчаться жити в кредит і тому намагаються, по-перше, не брати великого боргу, а по-друге, акуратно розраховуватися по кредиту і відсотку. Сьогодні частка проблемних споживчих кредитів через це не перевищує 10-15%. Проте в сусідній Росії вже зіткнулися з неможливістю багатьох позичальників погашати споживчі кредити, особливо це стосується тих позичальників, які, як називається, увійшли у смак життя в кредит і взяли у борг не тільки побутову техніку, а й автомобіль або квартиру. З часом виявляється, що сплачувати відсотки по численних боргах людині стає все складніше. І якщо за нерухомість і автомобіль громадяни, як правило, тримаються до останнього, щоб вчасно сплатити платежі, розуміючи, що ці дорогі активи у них можуть просто відібрати, то з простроченням платежів по кредитах побутових товарів споживачі дивляться більш оптимістичніше.

Хто оплачує рекламу «кредитних акцій»
Останнім часом у магазинах і супермаркетах безліч «звабливих» рекламних оголошень про різноманітні акції і можливість покупки тих або інших товарів зі знижками або в кредит. Особливо активізуються такі пропозиції напередодні свят. Проте споживач повинен розуміти, що для збуту тих або інших товарів потрібно витратитися ще й на рекламу, щоб оповістити про акцію покупців. Тому витрати на рекламу, включені у реальну вартість покупки, теж лягатимуть на плечі  покупців. Часто подібні акції організовуються виключно на продукцію, яка не користується великим попитом, щоб швидше її розпродати.
Тому покупцеві перш за все потрібно зважити всі «за» і «проти», вирішивши купувати той або інший товар у кредит, уважно вивчити кредитний договір і зіставити відсотки за кредит, які доведеться заплатити, зі своїми фінансовими можливостями.