Відділи розрахунків за надані пільги чорнобильцям – під новим дахом

Що ближче чорнобильські дні, то більше нерозв’язаних проблем у тих, хто постраждав унаслідок аварії на ЧАЕС. І хоч  у держбюджеті є окремий рядок, з якого фінансують надання пільг ліквідаторам, соціальний захист чорнобильців чотирьох категорій від старого до малого, чорний травень 86-го нагадує про себе щоразу невтішними новинами.

Донедавна, до 1 січня цього року, відділи розрахунків за надані пільги ліквідаторам ЧАЕС установами та підприємствами розташовувалися при райдержадміністраціях.  Тепер вони дислокуються в управліннях соціального захисту. Зокрема, у Шевченківському районі – у відділі персоніфікованого обліку пільг та субсидій, де виділили одну кімнату, яка від підлоги до стелі заставлена стелажами з теками. Тут на обліку перебувають станом на цьогорічний квітень 584 організації, а якщо конкретніше, то 5652 особи.
Згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», 358 осіб мають право на додаткову відпустку 16 календарних  днів,  2524 студентам, які не мають академічної заборгованості, передбачено 100-відсоткове підвищення стипендії. А з 1 січня цього року дія закону поширюється і на сім’ї з дітьми, яким компенсують видатки на харчування (маються на увазі постраждалі від аврії на ЧАЕС). Це діти дошкільного віку, таких у районі – 149. Передбачено доплати і тим громадянам, котрі нині працюють на радіоактивно забруднених територіях (їх 2080) і в зоні відчуження (39 осіб). Не забули і про медичних працівників, які надають медичну допомогу  чорнобильцям.
Представники організацій, установ, навчальних  закладів щомісяця подають звіти про використання бюджетних коштів для виконання програм,  спрямованих на захист  чорнобильців.
– Якщо вони роблять це вчасно,  люди вчасно отримують гроші, – пояснює начальник відділу розрахунків  за надані пільги ліквідаторам ЧАЕС установами та підприємствами району Тетяна Влодко. – Як бачте, сьогодні під нашими дверима немає черги. Ажіотаж почнеться з кінця травня, коли люди збиратимуться у відпустки і ми повинні профінансувати 16 додаткових днів. Нині цим правом скористалися 400 киян.
Любов Василівна із столичного педагогічного коледжу імені А. Макаренка  відзвітувала швидко: не минуло й 30 хвилин, як вона зачинила за собою двері кабінету і погодилася поспілкуватися із кореспондентом «Вечірки».
– У нашому коледжі навчаються студенти з усієї України, – каже вона. – 119 з них цього року отримують додаткову стипендію у розмірі 100 відсотків. У попередні роки таких було більше: щодалі ми від травня 1986 року, то  менше дітей, які підпадають під статус постраждалих чорнобильців.  Часто  діти ще в утробі матері мають  невиліковні хвороби. Як на мене, то держава мала б опікуватися й такими, адже у зародку  на них лежить печать Чорнобильської трагедії.
– А як ви ставитеся до реорганізації чорнобильського управління?
– Звичайно, краще, коли усі чорнобильські служби під одним дахом: менше мороки і нам, і, безпосередньо, чорнобильцям. Утім,  мені однаково, куди їздити – у дорожніх «пробках» що там, що тут витрачено багато часу.