П'ятдесят відсотків "Динамо"

Кияни виграли, але не вразили

Зарядженість харків’ян
«Металіст» обіграв киян п’ятнадцять років тому – вперше і поки що востаннє в новітній футбольній історії. Слобожанщина зачекалася чергового успіху земляків у зустрічі з українським флагманом. І, можливо, саме тому підопічні Маркевича налаштовуються на кожний поєдинок з «Динамо», мов на останній матч у житті. Позавчора «Металіст» знову дав бій гранду: зарядженості харківських футболістів на перемогу могли позаздрити й честолюбні німці. Ще до перерви господарі мали принаймні чотири слушних нагоди для взяття чужих воріт. Але Ганцарчик змарнував обидва штрафні удари з вигідних позицій, а «постріли» Діденка та Бордіяна прийшлися в стійки воріт Шовковського. Натиск місцевої команди був таким наполегливим, що наставник гостей, зазвичай статичний і врівноважений, зрадив своїй звичці не виходити до межі газону. Цього разу Дем’яненко, намагаючись догукатися до своїх футболістів, ледь не зірвав голосу.

Шанс Девича
Мало що змінилося й одразу по перерві: кияни, згуртувавшись на своїй половині поля, просто відбивалися, а слобожанці пішли в атаку майже всіма силами. Найкращу нагоду відзначитися мав Девич: хавбек «Металіста», діставши зручну передачу від партнера за дванадцять метрів од воріт, ударив без роздумів – і прогадав. М’яч пролетів повз ворота, хоча в Девича був час на підготовку, а Шовковський, схоже, узагалі не бачив удару крізь гущавину своїх і чужих гравців. Змарнований Девичем шанс таки матеріалізувати в гол відчутну перевагу команди деморалізував одноклубників серба. Після цього моменту в їх діях з’явилася невпевненість, якої не простежувалося раніше.

Гол Милевського
Приблизно з середини другого тайму ініціатива перейшла до «Динамо». Звісно, харків’яни стомилися. Це було помітно по тому, що вони почали значно повільніше переходити від оборони до наступу і навпаки. Відтак між тактичними ланками з’явилися великі неконтрольовані зони. Цими позиційними розривами сповна скористалися гості. Гусєв, отримавши активну підтримку на правому фланзі від Марковича та Корреа, кілька разів поспіль обернув на статиста виснаженого Ганцарчика. Динамівці таки намацали слабке місце в обороні суперника і звично дотисли його в ендшпілі. Гол виявився класичним: Гусєв утік від опікуна й розважливо навісив у площу воріт, а Милевський, опинившись поблизу дальньої стійки, головою спрямував м’яча в сітку.

Вихід Туре
Кияни впевнено довели матч до логічного завершення: вони були ближчими до того, щоб подвоїти рахунок, ніж харків’яни – щоб відновити рівновагу. Проте головна подія завершального часового відрізка стосувалася не стільки гри, скільки персоналії: до задіяних у зустрічі динамівців долучився новачок. Сенегалець Туре, придбаний в швейцарського «Грассхоппера» на початку квітня, зіграв свої дебютні десять хвилин. І підтвердив репутацію незабивного форварда: зустрівшись з м’ячем за п’ять метрів од незахищених воріт, африканець так і не зумів переправити «шкіряного» в сітку.