Сусід «Пікової дами»

Сцена – очима Федора Нірода, нащадка шведського барона й українських гетьманів

Киянин з 11 років
У день 100-річчя видатного українського художника Федора Нірода в Національній опері України показали балет С.Прокоф’єва «Ромео і Джульєтта», який уже 36-й сезон беззмінно йде в сценографії Майстра.
Сто років тому, в квітні
1907-го, в Петербурзі, в родині Ніродів, одній із найшляхетніших у Європі, народився хлопчик Федір – майбутній художник, який уславить театральний світ своїм ім’ям.
З 11-ти років він – киянин. І саме в Україні знайшов свої кольори правнук шведського барона Ніротта (так колись звучало їхнє прізвище) й українських гетьманів Петра Дорошенка та Івана Скоропадського. Аристократизм Федора Нірода на генетичному рівні вписався в поставлені ним вистави. Як і в балеті «Ромео і Джульєтта», який 13 квітня подивилися кияни.
У Вероні: дорогами
Ромео і Джульєтти
– Уже 36-й сезон цей чудовий балет у нашому театрі беззмінно дивимося в сценографії Федора Нірода, – розповідає заслужений діяч мистецтв України Василь Туркевич. – Середньовічний дворик у Вероні, знаменитий балкон Джульєтти – історичне середовище, в якому жили родини Капулетті, Монтеккі, сприймаємо душею. Підсвідомо вловлюємо знаменитий почерк – школи Федора Нірода: сценічний простір і музика сприймаються воєдино. Федір Федорович – один із небага-
тьох театральних  художників, який мав і високу музичну підготовку і міг читати партитури.
Ідея ж оформити балет «Ромео і Джульєтта» визріла в нього під час подорожі містечками Італії. Там відчув дух часу й місцевості, де розгорталися кохання й трагедія Ромео і Джульєтти. Федір Нірод на власні очі побачив і той середньовічний дворик у Вероні, і високі коричневі стіни будівель, що нагадували йому бездонну криницю...
Великий сценограф завжди пов’язував свої творчі подорожі з майбутніми постановками, які пропускав через своє єство. Тож неспроста балет «Ромео і Джульєтта» в оформленні Федора Нірода  одержав найвищу відзнаку ЮНЕСКО за втілення творчості Сергія Прокоф’єва.
Федір Нірод працював багато.   Щоранку з 10-ї обов’язково був у своїй майстерні, в напівпідвалі на вулиці Володимирській, 48-а. Сидів зазвичай з аркушем картону на колінах. Умикав музику й розробляв ескізи до майбутніх вистав.
А жилося йому дуже непросто. Графові за походженням, тоталітарний режим ставив нові й нові бар’єри.  Не дали закінчити й Київський художній інститут – відрахували. Але талант перед бар’єром не впав.

«Пікова дама» – сусідка дитинства
Сорок вистав, де художник-постановник Федір Нірод, – то вже класичні сторінки Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові.
Опера ж «Пікова дама» П.Чайковського у його оформленні – у Львові, Новосибірську, Києві – ніби три оті карти Германа, доленосні. «Пікова дама» – і як спогад про дитинство в Петербурзі, де мешкав на розі вулиці Морської і Кінногвардійського провулку, неподалік від будинку Наталії Голіциної – саме тієї Пушкінської героїні.
У Києві, в Національній опері України, поглядом Федора Нірода можна побачити Пушкінських героїв в операх «Руслан і Людмила» М.Глінки, «Євгеній Онєгін» П.Чайковського. Ці вистави – також миттєвості через особисте: одна з гілок родоводу Федора Нірода, як і Олександра Пушкіна, проростає з древа Ганнібалів.
У родоводі Ніродів – і сторінки російської історії. Дядько художника – Олексій Нірод був мічманом на крейсері «Варяг». Батько, Федір Михайлович, – флігель-ад’ютант царя Миколи II. А дід по материній лінії Павло Муханов – декабрист, був поміж тих, хто 14 грудня 1825-го вийшов на Сенатську площу. Ось таке сплетіння доль.
А якими  самобутніми картинами, як то міг показати тільки Нірод, проходить українська історія в операх «Ярослав Мудрий»  Г.Майбороди, «Князь Ігор» О.Бородіна, балеті «Ольга» Є.Станковича – на сцені Національної опери України, якій віддав тридцять років і де поставив близько 50 вистав.
Мабуть, у генах озивалася історична пам’ять: одна з бабусь Федора Федоровича була з роду українських гетьманів – Дорошенка й Скоропадського. Художник мріяв оформити оперу «Тарас Бульба» М.Лисенка. Коли він уже не міг працювати (боліли ноги, тож пішов із театру у 82 роки), на аркушах альбому створював образи-персонажі Тараса Бульби, його синів Остапа, Андрія...
Народного художника СРСР, найяскравішого сценографа Київської опери Федора Нірода називали людиною століття.