У пошуках зеленого раю

Кілька порад щодо подолання весняної втоми  і харчування після Великого Посту

Здається, немає нічого приємнішого, аніж прихід весни. Але чому тоді в час, коли оживає природа, на нас нападає незрозуміла слабкість, сонливість, нездоланна втома, втрата апетиту і до того ж загострюються (якщо такі є) всі хронічні захворювання? Усі перелічені симптоми не нові, досить відомі фахівцям, які називають їх ’весняна втома’. Що це таке і з чим його їдять, чи то пак, чим його можна заїсти, щоб швидше привести в норму свій організм, – спробуємо з’ясувати.

Хвилясте море біоритмів
Рання весна – це перехідний період від мінімального рівня активності (біологічна зима) до максимального (біологічне літо). У цей час в організмі відбувається порушення синхронізації біоритмів різних органів і систем. Фахівці називають це явище ’весняний десинхроноз’. Чому він виникає? Зростає сонячна активність, тривалість світлового дня, напруженість магнітного поля Землі. Наш внутрішній біологічний годинник активно реагує на це: підвищується збудливість нервової системи, йде активне продукування гормонів гіпофіза, щитовидної залози, надниркових і статевих залоз. Очевидно, зазначає професор Тетяна Татарчук, у зв’язку з цим зростає і кількість запальних та алергічних реакцій організму, з’являється чутливість до впливу погоди. Імунна система пошкоджується. Організм відчуває потребу у фізіологічно активних речовинах, яких йому не вистачає з продуктів. Це вітаміни, мікроелементи, антиоксиданти. Що ж на це кажуть фізіологи?

Гени кочівників
Фахівці визначили, що навесні організм всотує енергію переважно з вуглеводів, а восени переходить на жири. За їхніми словами, навесні відбувається вроджена генетична перебудова ритмів активності ферментів і гормонів. Спеціалісти схильні вважати, що це пов’язано з перебудовою раціону харчування та поведінки людини, що склалися впродовж тисячоліть. Адже з доісторичних часів відомо, що навесні народи переходили з осілого способу життя до кочового, – переважно у пошуках нових харчових продуктів із свіжих рослин.
 А хіба не радять нам сьогодні наші відомі клінічні фітотерапевти збагачувати свій раціон харчування листям молодої кульбаби, кропиви, пшінки, яглиці, грициків, а також петрушки, селери, шпинату, мангольда? І не безпідставно, а закономірно. І ось чому.

Сила –
у дикорослих травах
Сучасні вчені знаходять у рослинах три групи речовин.
По-перше – калорії: вуглеводи, жири, білки. Вважається, що ці речовини ніби заряджають енергетичний акумулятор організму. Проте доведено, що навіть їхній надлишок не перешкоджає розвитку весняної втоми.
По-друге – вітаміни, амінокислоти, мікроелементи. Можливо їх дефіцит – причина весняної слабкості? Певний час так і вважали. Однак досліди довели, що річ не у перенасиченні організму вітамінами.
Тоді замислилися над третьою групою речовин, а саме: антиоксидантами, фітонцидами, фітогормонами, ефірними оліями, пектинами тощо. Саме вони містяться у великій кількості у свіжій рослинній їжі, зокрема і в дикорослих травах.
Нині фахівці вважають, що, передусім, потрібно звернути пильну увагу на ту їжу, яку нам пропонує жива природа. І це не данина моді. Останнім часом наш раціон складається із рафінованих та консервованих продуктів, які переобтяжують організм ’порожніми’ калоріями, натомість не даючи йому життєвої сили та енергії. Сила ж весняної, збагаченої сонцем рослинної їжі в тому, що фізіологічно активні її речовини насичують організм передусім інформаційно, роблять мовби підзарядку його біологічного годинника, регулюють правильний обмін речовин, дають підживлення нервовій та ендокринній системам, врешті, відновлюють високу працездатність. Отже, весняну силу рослини практично нічим не можна замінити. Вона або підлагоджує наш біологічний годинник, або він збивається з ритму.

Марципан…
з пророслого зерна
Хто пам’ятає смак марципана, той не забув неповторні чари дитинства. Марципан – це смачно, це задоволення і бажання ще і ще раз насолодитися ласощами. У зрілому віці для кожного з нас такими ласощами мають стати пророслі зерна злакових культур. Це порятунок для організму, його оздоровлення і стимулятор. Чому? Скажімо, у зародку пшеничного зернятка міститься біологічно цінний жир з високою концентрацією вітаміну Е. А саме він стимулює витривалість організму, тонізує серцево-судинну і дихальну системи, перешкоджає передчасному старінню. У проростках пшениці багато калію, фосфору, магнію. Вміст вітамінів В і С у них зростає більш як у 5 разів, фолієвої кислоти – в 4 рази, а вітаміну В2 – аж в 13 разів. Збільшується концентрація природних антиоксидантів, антибіотиків, стимуляторів росту.

Життя після посту
Розговівшись за щедрим великоденним столом, далі день за днем починаємо переван-
тажувати свій організм  різними копченостями, смажениною, не в міру гострими закусками, завдаючи своєрідного аперкоту по  своїй  же печінці.  Рідко хто дослухається до звичайних, але таких потрібних порад щодо розумного, помірного харчування. Відверто кажучи, мало хто довіряє фахівцям та їхнім професійним рекомендаціям.  Мовляв, дотримуватися цього у повсякденному житті неможливо.
А як щодо досвіду бувалої людини? Не секрет, що найчастіше він буває найпереконливішим. Володимир Щелкунов,  президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати, – активний  прибічник здорового способу життя. Він каже: «Людиною має управляти голова, а не шлунок. А тому, скажімо, після посту найкраще харчуватися їжею, яка дає енергію, бадьорить, а не бездумно набивати продуктами шлунок. Найрозумніше  дотримуватися принципів роздільного харчування, приміром,  не споживати м’яса з хлібом,  а їсти  його з овочами. Сніданок  – чашка кави з сиром, обід –  легкий і корисний: овочі, фрукти, сир і обов’язково зелений чай. У проміжках між прийомами їжі, коли хочеться перекусити, – шоколад, йогурт, кефір, мінеральна вода. Увечері корисно з’їсти трохи м’яса  або риби з овочами. І, звісно, при цьому бажано не переїдати».