11 квiтня 2007 року, середа №61 (17963) останнiй номер RSS
Головна МІСТО РИТУАЛЬНІ ПОСЛУГИ СПОРТ КУЛЬТУРА

 РИТУАЛЬНІ ПОСЛУГИ
11.04.2007

Той світ


Кореспондент «Вечірки» з'ясовувала, скільки коштує «остання подорож» у Києві

Смерть у борг
«Поховали родича і тепер рік будемо віддавати борги!». Укотре почувши цю фразу, запитала в себе, а чи варто їх робити, ті борги? Чи можливо в Києві поховати небіжчика скромно і пристойно, приміром, за 1,5 тисячі?
«Пільговика реально поховати за мінімальною ціною – 5-10 гривень, якщо не замовляти додаткових послуг», – заявив «Вечірці» Олександр Волошин, перший заступник завідуючого Міським кладовищем (Берківці).
Проте насправді виконати таку пораду надзвичайно важко. Хіба цікавлять чиїсь пільги, скажімо, трунаря, який каже: «Як? Ви вже сплатили за мої послуги? Помиляєтеся, то ви сплатили державі, а тепер платіть мені».
Так само часто доводилося чути про заробітчанство на обрядах церковників. Начебто домовляєшся з батюшкою за 150 гривень, а як приходить, то вимагає удвічі більшу суму.
Кореспондент «Вечірки» з'ясовувала, як можна зменшити витрати на обрядах і не наразитися на шахраїв.

Гонитва за папірцем
Героїня нашої історії – пані Ольга, у якої нещодавно померла мати. Баба Софія помирала вдома. За словами співрозмовниці «Вечірки», перша проблема, зазвичай – це документи.
Її матір Софія довго хворіла і смерть не була несподіванкою. Тож бригада невідкладної допомоги, яка спостерігала за станом жінки, залишила їй номер телефону, аби вона повідомила про смерть баби Софії. Тоді, мовляв, приїдемо, зафіксуємо факт смерті.
Але медики більше не переступили поріг цієї сумної оселі. У слухавці пролунало: «Нещодавно у вас були. Привозьте до нас паспорт та медичну картку померлої». Свіжі записи лікарів у картці були, бо пенсіонерка часто зверталася по допомогу, тож потрібний документ видали на руки швидко, а заразом і телефон ритуальної служби. Установа, яку порадили в невідкладній, виявилася приватною структурою.

Ціна смерті
«Подзвонила за номером, – розповідає пані Ольга. – Черговий уточнив, чи є довідка про смерть і запитав, яке поховання замовимо: дорожче чи дешевше. Я попросила, щоб усе було по-людськи та все ж послуги не на 10 тисяч гривень. Контора згодилася привезти усе необхідне одразу, аби на місці обрали все, що потрібно. Вже за дві години приїхали двоє чоловіків. Бальзамування коштувало 200 гривень, труна – 290, доставка атрибутики до під'їзду – 100, вінки по 70, одягання – 80. Решта – дрібниці. Приміром, обмивання-дезобробка – 40, підготовка до бальзамування – 30, тюль-саван – 30, перекласти тіло з ліжка в труну – 30 гривень. Загалом купівля предметів і послуг похорону обійшлася у 1170 гривень».
Уся ж процедура виявилась набагато дорожчою. «Загалом похорон коштував нам 3 тисячі гривень без поминок, – розповідає пані Ольга. – А допомоги нададуть… У бабуні пенсія була 380 гривень, отже отримаємо 760. Того, що сплатить держава, не вистачить навіть на те, щоб обрядити й покласти людину в труну. До цієї суми, як мінімум, ще треба додати 500 гривень, бо інакше ніхто з ритуальників не приїде. І я не рахувала ще «чайові», приміром, водієві».

Як не переплатити?
Сучасні ритуальні контори часто-густо пропонують послуги за ціною, що набагато вища за будь-які очікування. Якщо не впадати у відчай і не кидатися до першої-ліпшої фірми ритуальних послуг, звернувшися до державної контори, розташованої на вулиці Воровського, 47/14, можна зекономити час, гроші й нерви. Утім, навіть у державній структурі повний набір послуг обійдеться, щонайменше, у 1800 гривень.
Пільги на поховання мають тільки учасники бойових дій та інваліди Великої Вітчизняної війни. Деякі ритуальні послуги їм надаються взагалі безоплатно. А от звичайні кияни жодних скидок не мають. Щоправда, якщо помирає застрахована особа, то за законом на поховання видається 1200 гривень, якщо пенсіонер – дві пенсії, безробітний – 150 гривень. Але за ними ще походити треба, довести це, зібрати належні документи. І попередження в управлінні висить, що довідка про видачу матеріальної допомоги на поховання надається тільки один раз, у разі втрати її поновити неможливо.
«Що потрібно робити, аби витратити на похорон якнайменше коштів?», – із цим запитанням я звернулася до кількох організаторів похорон і в дирекцію Міського кладовища. І дійшла таких висновків:
По-перше. В амбулаторній картці мають бути регулярні записи лікарів поліклініки, щоб після смерті людини не виникало запитання, від чого вона померла. Найкраще, вчасно лягати на профілактику до лікарень. Найневдаліша смерть – вдома або серед вулиці. В іншому випадку тіло доведеться везти в міський морг, а тамтешні умови залишаються жахливими. У морзі не вистачає морозильних камер і за послуги доводиться переплачувати втричі. Тим, хто стикався з моргом, перевезення тіла, увесь комплекс послуг, пов'язаний з перебуванням і видачею небіжчика в пристойному вигляді, обходилися щонайменше у 600 гривень. Плюс тяганина з паперами. Як розповіли мені лікарі-патологоанатоми, до моргу на вулиці Оранжерейній за останні 15 років не потрапив жоден родич керманичів міста чи країни.
По-друге. Ліцензію на бальзамацію має лише одна установа в Києві –  «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування». Процедура коштує 200 гривень. І оскільки це державна служба, то в разі потреби буде кому пред'явити претензії.
По-третє. Приватні фірми пропонують повний набір послуг, атрибутику, навіть оформлення всіх потрібних документів, мовляв, ми за вас ходитимемо по всіх інстанціях, а коштуватиме це 4-6 тисяч гривень. Тобто удвічі, а то й утричі дорожче, аніж за кошторисом у держустанові. Не секрет, що приватники частенько перекуповують послуги в держструктури і виступають лише посередниками. А з усіх «порогів» оббивають лише один, на вулиці Воровського (а ця контора працює без вихідних). Різницю в ціні кладуть до своїх кишень.
По-четверте. Щоб не вскочити в халепу, варто звернутися за вичерпною інформацією чи просто порадою до дирекції будь-якого з 29 міських цвинтарів. Як мене запевнили на Міському кладовищі, консультують вони безплатно.
По-п'яте. Фірм, які виготовляють пам'ятники – безліч. Але щоб він не похилився, не розбився і не довелося переробляти – краще пам'ятник замовити у майстрів прямо на кладовищі. За православними канонами, до 40 днів на могилі не можна ставити пам'ятник, а потрібно молитися за упокій душі небіжчика.
По-шосте. За державний кошт, тобто за пільговими цінами, ховають чорнобильців, людей, які мають особливі заслуги, ветеранів, інвалідів війни, учасників бойових дій. Надається безплатно труна, плечові (які несуть труну), катафалк, усім киянам – безплатний вінок від столичної держадміністрації.

 

Руслана Петрівна Ніколаєнко




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.