Фундаментальна недобудова

Триває битва за руїни «Десятинної»

«Україна не відродиться, поки не постане у первісному вигляді Десятинна церква!». Це висловлювання популярне серед тих, то хоче відновити найзнаменитіші руїни Києва. Ідеться про храм, з якого почалася православна Русь-Україна – Десятинну церкву. Проте більшість експертів, яких зібрав круглий стіл «Десятинна церква: підсумки й перспективи», організований Центром соціогуманітарних досліджень імені В’ячеслава Липинського і Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, вважають, що ідея відновлення давньоруської перлини сумнівна.
«Апетит, – зазначає учасниця круглого столу, архітектор Лариса Скорик, – як відомо, приходить під час їди. Люди, зацікавлені в освоєнні «великих обсягів», зуміли переконати можновладців, що й відтворення Десятинної церкви – річ реальна. Та ще й необхідна!».
Відповідний указ про відбудову церкви підписував ще президент Леонід Кучма. Потім до цієї ідеї повернувся і Віктор Ющенко. Але проект залишився на папері.
Вважається, що Старокиївська гора, де розташовано підмурівок церкви, має статус пам’ятки археології національного значення. Фундаменти Десятинної церкви є найціннішою і найважливішою її частиною. Зведення новобудови зруйнує ці підмурівки. «За приписами ЮНЕСКО, – зазначає екс-начальник управління охорони пам’яток та культурної спадщини Державної служби з охорони національної спадщини Наталя Костіна, – відновлення руїн дозволяється, якщо збереглося не менше половини їх наземної частини і є креслення, малюнки, фотографії та інші документи, що дають точне уявлення про вигляд споруди. ЮНЕСКО не визнає наукової реконструкції, тобто спорудження храму за аналогією до культових споруд тих часів».
Десятинна церква як можливий об’єкт відтворення відповідає лише одній умові, висунутій ЮНЕСКО, – вона унікальна і мала величезний вплив. Але не можна відтворити цю унікальність, бо ще у ХІІІ столітті храм було зрівняно із землею, а креслень чи малюнків не збереглося. Ніхто у світі не знає, яким заввишки був цей храм, навіть щодо кількості бань єдиної точки зору немає.
Але голоси «за» продовжують лунати. «Противники відродження українського православ’я, його святинь завжди доведуть, що робити це недоцільно. Але храми треба відроджувати для того, щоб у них молитись, возносити славу Богові» – ось думка одного з православних ієрархів. Київський і Московський патріархати досі сперечаються за право проводити обряди на місці старих руїн. Тож багато експертів переконані – суперечки про будівництво на місці Десятинної нового храму лежать і в політичній площині. 
Компромісний варіант пропонують Лариса Скорик та деякі інші учасники круглого столу. Відновити, але не храм ХXI століття, а… «музеєфікацію його фундаментів». А також спорудити каплицю у стилі того часу, яка б діяла і де можна було б вознести молитву за киян, які загинули разом із Десятинною церквою.